МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Випускнику військового інституту ракетних військ і артилерії Сумського Державного університету

"Прийом самохідної пускової установки 9П129 та підготовка її до передачі"

Суми 2005

Зміст

Вступ 1. Аналіз вимог керівних документів і основні теоретичні положення 1.1 Аналіз вимог керівних документів 1.2 Характеристика форм документів, які застосовуються для оформлення операцій з прийому СПУ та підготовки її до передачі 2. Методика прийому СПУ 9П129 2.1 Методика прийому експлуатаційно-технічних документів з комплекту СПУ 9П129 2.2 Методика прийому комплектів поставки СПУ 9П129 2.3 Методика прийому одиночних комплектів ЗІП СПУ 9П129 2.4 Методика прийому експлуатаційних показників СПУ 9П129 2.6 Методика перевірки систем, механізмів і агрегатів СПУ 9П129 на функціонування Висновки 3. Методика підготовки СПУ 9п129 до передачі 3.1 методика підготовки СПУ 9П129 до передачі 3.2 Висновки до розділу Висновки Література

Вступ

Існують протиріччя між вимогами керівних документів стосовно якісного стану озброєння, які підлягають передачі и прийому та фактичним технічним станом і комплектністю таких зразків. За рядом об’єктивних і суб’єктивних причин зразки озброєння не відповідають за технічним станом і станом комплектності встановленим вимогам.

Об’єктивними причинами є:

-  Відсутність належного фінансування необхідних експлуатаційних заходів, що є наслідком скрутного економічного положення держави.

-  Розрив економічних зв’язків між колишніми республіками колишнього СРСР, а складові системи багатьох зразків озброєння виготовляються на підприємствах, розташованих на територіях тих республік. Ремонт озброєння також виконувався спеціалізованими підприємствами, які були розташовані в різних регіонах колишнього СРСР.

Об’єктивні причини, що вказані, привели до того, що озброєння у військових частинах знаходиться в теперішній час у такому якісному стані:

1)  90% РАО за фактичним технічним станом відносяться до IV категорії, тобто потребують проведення капітального ремонту на спеціалізованих ремонтних підприємствах, а в зв’язку з відсутністю належного фінансування ремонтні підприємства не в змозі створити або відновити технологічний процес проведення капітальних ремонтів різних груп РАО, у тому числі і груп наземного обладнання ракетних комплексів. Таким чином ремонтні підприємства перетворилися до баз зберігання несправного озброєння, яке прибуло з розформованих військових частин. Штатне озброєння IV категорії з частин, які не підлягають реформуванню, не вилучається.

2)  Укомплектованість озброєння запасними частинами, інструментом і приладдям складає від 20 до 60%. Заявки на поповнення ЗІП не задовольняються у зв’язку з його відсутністю на складах і базах ГРАУ або ОК. Надходження елементів ЗІП повинно здійснюватися або з підприємств-виробників відповідної номенклатури озброєння, або з ремонтних підприємств, які проводять розбирання відповідної номенклатури озброєння V категорії. Таким чином, система постачання ЗІП до РАО у теперішній час не працює, а закупівля ЗІП у підприємств-виробників озброєння, які знаходяться на територіях інших держав не проводиться з причини відсутності фінансування цих програм.

В умовах реформування ЗС України в масовому порядку здійснюється вилучення озброєння з військових частин та отримання його військовими частинами. ............