Про методи дослідження малих річок
    Результати комплексного обстеження екологічного стану малих річок можуть бути об'єктивними лиш в разі узгодженого застосування польових та камеральних методів дослідження.
    Весь процес вивчення малих річок поділяється на такі етапи:
    1. підготовчий;
    2. польовий;
    3. камеральний.
    I етап підготовчий
    Для того, щоб заплановане дослідження екологічного стану річки стало успішним, воно має бути добре підготовленими та спланованим. Важливим є підготовчий етап, оскільки він допомагає досягнути бажаних результатів та максимально ефективно використати наявні ресурси.
    Перш ніж відправитись у поле необхідно з'ясувати з якою метою будуть проводитись дослідження. Метою досліджень може бути отримання інформації, пов'язаної з конкретною проблемою стану водного об'єкту або його берегів та наступне надання цієї інформації зацікавленим сторонам (громадськості, державним органам), спрямоване на розробку та впровадження дій щодо покращення екологічного стану. Слід також пам'ятати про освітню та виховну функції польових досліджень.
    Вибір об'єкта дослідження залежить безпосередньо від мети. Тут існує кілька підходів. Коли кінцевою метою проведеної роботи є покращення екологічної ситуації, відновлення малої річки - застосовують басейновий підхід.
    Для зібрання інформації про стан річок в регіоні та надання її зацікавленим сторонам найкраще застосовувати фоновий підхід.
    Крім мети та об'єкта дослідження слід визначити характеристики та показники, які потрібно вивчити. Попередній аналіз ситуації з обранням параметрів - важлива частина етапу планування, яка дозволить реалізувати можливості з найбільшою користю. Під час попереднього аналізу досить важливо зібрати всю доступну інформацію про об'єкт дослідження. Це можуть бути картографічні матеріали, літературні джерела, звіти про обстеження малих річок, проекти та ін.
    Для польових робіт, перш за все, потрібна карта досліджуваної території, яка має бути досить детальною. Можна використовувати найбільш доступні та поширені топографічні карти 1 : 200 000 та 1 : 100 000. За допомогою карт такого масштабу можна скласти повне уявлення про особливості гідрографії малої річки, про господарські об'єкти, що можуть впливати на її екологічний стан. Для отримання інформації про землевласників прибережних ділянок, виділення водоохоронної зони краще використовувати карти-схеми землекористування та лісових угідь масштабом 1 : 10 000. Використання карт завжди є виправданим, оскільки вони є єдиним джерелом просторової інформації про об'єкт нашого дослідження.
    Для більшої ефективності досліджень малої річки бажано створити окрему карту, для цього перенести на кальку русло основної річки, притоки, інші поверхневі водні об'єкти (ставки, озера, стариці та ін.), виходи підземних вод на денну поверхню (джерела, струмки, водотоки). Визначити межі басейну, нанести населені пункти. Під час польового виїзду на ній відмічати маршрут, точки спостережень, джерела забруднень та інші особливості річки залежно від мети досліджень.
    Після загального знайомства з об'єктом можна продумати перелік параметрів спостережень. ............