КИЇВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ВОДНОГО ТРАНСПОРТУ
К У Р С О В А Р О Б О Т А
з курсу: “Теорія держави і права”
на тему: “Проблеми реалізації норм права”
Виконав: студент І курсу 3 групи
юридичного факультету
заочного відділення
Корендюк Сергій Григорович
залікова книжка № 037321
КИЇВ
2004
ПЛАН:
І. Вступ.
ІІ. Процедура реалізації права:
1) поняття реалізації права;
2) основні проблеми реалізації права та шляхи їх вирішення;
3) класифікація форм реалізації права;
4) зміст та особливості реалізації права.
ІІІ. Правозастосування, як особлива форма реалізації права:
1) поняття правозастосування і його ознаки;
2) вимоги до правозастосовчої діяльності;
3) стадії застосування права ;
4) акти правозастосування: їх види та відмінність від нормативно-правових актів.
ІV. Висновки.
V. Список використаної літератури.
І. Вступ.
Проблеми реалізації права завжди були в центрі уваги юридичної науки, але це, нажаль, не призвело до їх остаточного вирішення. Навпаки, проникнення в даний процес, всебічний його аналіз ставили перед вченими все більш важкі задачі.
В період створення і перших кроків незалежної молодої держави, якою є Україна, однією з центральних проблем, з якою зіштовхнулося українське суспільство, став розвиток демократії в сполученні з дотриманням законності і дисципліни. Це значить, що скільки б не були радикальними міри в економічній, політичній, соціальній і іншій сферах, вони повинні здійснюватися, лише після схвалення обраної демократичним шляхом законодавчої влади в особі Верховної Ради України. Разом з тим, в даний час правовій практиці властивий правовий нігілізм, декларативність багатьох законодавчих установлень. Без подолання зазначених недоліків побудова правової держави неможлива.
В правовому суспільстві народ, з одного боку, і держава - з іншого приймають на себе зобов'язання керуватися правом. Звідси проблема реалізації права має дві сторони і може бути розглянута по двох напрямках: керування правом з боку органів держави і посадових осіб, з одної сторони і здійснення права у вчинках громадян, у діяльності їх організацій і об'єднань, з іншої. Вихідною формою реалізації права державою є законотворчість. Прийняття правових законів, формулювання в законах правових розпоряджень – найважча і при цьому найблагородніша справа законодавців. Тим самим вони реалізують в суспільних відносинах ті об'єктивні обставини і природні вимоги часу, що випливають із самої природи речей.
Прийняття підзаконних актів - вже вторинний процес. Тут в основному в формі конкретизації реалізується право, виражене в законах. Хоча, звичайно ж, життя як і раніше дає нам приклади того, як у підзаконних актах формулюються вихідні, первинні норми права, що не мають своєї основи в законах. В принципі і в нормальних умовах така практика підлягає осуду, оскільки відшукати право і сформулювати його належним чином представляється можливим тільки в ході парламентської діяльності в рамках оптимально організованого законодавчого процесу. ............
