ЗМІСТ
ВСТУП
1. ФАКТОРИ РИЗИКУ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ
2. НЕВІДКЛАДНІ СТАНИ АМБУЛАТОРНОЇ ПРАКТИКИ
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
У сучасній стоматологічній практиці залишаються актуальними питання побічних реакцій (невідкладних станів). Складність проблеми пов'язана з рядом специфічних особливостей амбулаторного прийому хворих. По-перше, це масовий вигляд спеціалізованої допомоги, яка не зрідка виявляється на тлі супутньої патології. Окрім цього, щелепно-лицьова область є потужною рефлексогенною зоною і потрібне адекватне анестезіологічне забезпечення, що не завжди досягається. Тому у пацієнтів спостерігається страх перед стоматологічним втручанням, що підвищує чутливість до болю. Виникають зміни в нервовій системі, які виявляються побічними реакціями. По-друге, можливості обстеження хворого з метою виявлення порушень життєво важливих органів обмежені і часу на них, як правило, немає. По-третє, стоматологічні втручання за невідкладними свідченнями проводяться у багатьох хворих в період максимальної психоемоційної напруги, зумовлюючи зниження порогу сприйняття роздратувань, і, природно, підвищення до патологічного рівня стрес-реакції організму. По-четверте, слід не забувати про потенційну небезпеку анестезуючих препаратів, а також інколи про швидкоплинний розвиток ускладнень, небезпечних для життя пацієнтів.
1. ФАКТОРИ РИЗИКУ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ
1. Сердечна недостатність. Підвищення секреції адреналіну, як результат стресової реакції, а так само використання адреналіну у складі місцево анестезуючих розчинів можуть привести до гострої декомпенсації сердечної діяльності. У пацієнтів, що приймають сердечні глікозиди, адреналін може спровокувати розвиток сердечної аритмії. При вираженому порушенні кровообігу можливий розвиток некротичних процесів в порожнині рота при проведенні навіть невеликих за об'ємом і травмуванні стоматологічних втручань.
Профілактика: проводити амбулаторні стоматологічні втручання при задовільному стані пацієнта, в останніх випадках надавати допомогу лише в умовах стаціонару. При явно вираженій сердечній недостатності із загрозою декомпенсації (задишка у спокої) питання про можливість проведення стоматологічного лікування вирішувати з лікарем, що лікує, пацієнта. Дотримуватися обережності при виборі препарату для знеболення (тобто використовувати місцевий анестетик без адреналіну або при мінімальному його вмісті).
2. Ішемічна хвороба серця. Страх або біль під час стоматологічного втручання або використання адреналіну в розчинах місцевих анестетиків, можуть спровокувати напад стенокардії і сприяти розвитку інфаркту міокарду.
Профілактика: Якщо стан пацієнта нестабільний (біль в області серця або за грудиною в стані спокою), стоматологічне лікування проводити лише після консультації з лікарем, що лікує, хворого. При необхідності дати зазвичай вживану пацієнтом дозу нітратів. Доцільно перед лікуванням провести медикаментозну підготовку заспокійливими засобами. При місцевому знеболенні використовувати препарати, що не містять адреналін. Під час лікування контролювати рівень артеріального тиску.
Після перенесеного пацієнтом інфаркту міокарду протягом перших шести місяців із-за небезпеки рецидиву проводити лише невідкладні стоматологічні втручання в умовах стаціонару за участю анестезіолога і кардіолога.
3. ............
