Реферат

на тему: «Програми, використовувані для складання бізнес-планів»

Вступ

Одним з основних інструментів управління підприємством, що визначають ефективність його діяльності є бізнес-план. Його розробка дозволяє ефективно використовувати планування бізнесу для грамотного управління підприємством.

Бізнес-план проекту, це по суті – його візитна картка. Він дає інвестору відповідь на питання, чи варто вкладати кошти в даний інвестиційний проект і за яких умов він буде найбільш ефективний при допустимій для інвестора ступеня ризику і вірності припущень зроблених розробником інвестиційного проекту.

Грамотно складений бізнес-план інвестиційного проекту є обов'язковою умовою отримання банківського кредиту. Якщо у позичальника він відсутній, це говорить про низький професійний рівень менеджменту підприємства, його неволодіння ситуацією, і робить отримання кредиту в банку практично неможливим, крім того, у майбутньому банк буде оцінювати видачу кредиту такому підприємству, як більш високоризикову операцію. Це означає, що банк, з огляду на більш високий ризик неповернення кредиту, обов'язково збільшить величину відсотків за кредитом у бік збільшення, а кредит відповідно – стане дорогим і невигідним.

Бізнес-планування вимагає значних сил, засобів, зусиль і часу зі збору та обробки інформації.

Об'єктом дослідження даної роботи є процес складання бізнес-плану за допомогою автоматизованих систем, тому в даній роботі мова піде про технічні, програмних та інших засобах, призначених для автоматизації різних процесів планування.

1. Сучасна практика складання бізнес-плану

У сучасних умовах одним із найважливіших інструментів планування є бізнес-план. Традиційно він виступав інструментом малого та середнього бізнесу, мала потреби в зовнішній допомозі (партнера або інвестора) для реалізації проектів, які поодинці було важко осилити. Сьогодні бізнес-плани, не втративши свого традиційного призначення, розробляються практично всіма провідними зарубіжними компаніями на постійній основі. Вони є стрижнем усієї системи внутрішньофірмового планування. Бізнес-плани розробляють заводи та відділи, виробничі підрозділи та філії. Бізнес-плани структурних підрозділів аналізуються і узагальнюються в бізнес-плани корпорацій.

Зростання ролі бізнес-плану в плануванні особливо виразно проявилося в останні десятиліття. Пов'язано це було з наступними причинами:

1. Зростання складності зовнішнього господарського середовища зажадало від компаній високої гнучкості в управлінні, уміння постійно прораховувати безліч варіантів управлінських рішень в комплексі, з урахуванням усіх факторів.

2. Зросла роль стратегічного маркетингу, вміння знаходити та оцінювати можливі нові, перспективні напрямки господарської діяльності.

3. Розширилася самостійність виробничих підрозділів.

У сучасних умовах побачити всі варіанти господарського розвитку можна лише на нижньому рівні, а оцінити їх привабливість з точки зору корпорації в цілому, проаналізувати з урахуванням інтересів власників капіталу можна на вищому рівні. Відокремлення господарських систем при необхідності інтеграції рішень по частині інвестиційної політики і зробило бізнес-план настільки популярним інструментом планування бізнесу.

При обгрунтуванні положень бізнес-плану доцільно:

– Акцентувати особливу увагу на питання, які можуть представляти інтерес для тих, кому вони адресовані – працівникам підприємства, партнерів або іншим зовнішнім споживачам;

– Представити сутність проекту в найбільш доступній формі на самому початку бізнес-плану;

– Аргументувати всі розрахунки і показники таким чином, щоб вони були реальними і достовірними, без перебільшення економічних результатів реалізації проекту.

Сучасний досвід розробки інвестиційних проектів базується в основному на методології ділового планування, принциповою відмінністю якого від колишньої проблеми обгрунтування економічної ефективності капітальних вкладень, є розробка плану, відповідного реальним життєвим умовам (зовнішнім, внутрішнім) і забезпечує розвиток організації (підприємства, проекту).

На практиці доводиться стикатися з бізнес-планами, які відрізняються за сферою застосування, обсягами інвестицій, тривалості реалізації проекту, складом учасників, ступеня складності, впливу результатів та іншими ознаками. ............