Зміст:
    Стор.
    Вступ 1.Новий товар: 1.1 Поняття нового товару
    1.2 Розробка нового товару 2.Пошук ідеї нового товару:
    2.1 Основні джерела ідей для створення нових продуктів
    2.2 Попередня оцінка ідеї 2.3 Формування ідеї 2.4 Задум товару. 2.5 Економічний аналіз ідеї
    3. Етапи розробки нового товару:
    3.1 Розробка дізайну товару: 3.1.1 Форма продукта 3.1.2 Колір продукту 3.1.3 Матеріал продукту
    3.2 Створення упаковки
    3.3 Товарна марка
    3.4 Забезпечення якості товару і оцінка конкурентоспроможності
    3.5 Оцінка ринкової адекватності товару
    4.Спробний маркетинг
    4.1 Станадартне тестування ринку
    4.2 Контрольне тестування ринку
    4.3 Імітаційне тестування ринку
    Висновки
    Список використаної літератури
    
    Вступ
    З урахуванням швидких змін у смаках, технології і стані конкуренції фірма не може покладатися тільки на існуючі товари. Споживач чекає нових удосконалених виробів. Конкуренти додають максимум зусиль, щоб забезпечити його цими новинками. З цього випливає, що в кожної фірми повинна бути своя програма розробки нових товарів. Фірма може одержити новинки двома способами. В - першому, шляхом придбання іншої фірми, чи патенту ліцензії на виробництво чужого товару. В - інших завдяки своїм дослідженням і розробкам. Деякі підприємства, не вміючи як варто працювати з вже існуючими товарами, концентрують свою увагу на створенні новинок. Інші, навпаки, направляють енергію на роботу з існуючими товарами на шкоду створенню новинок. Ці дві крайності необхідно збалансувати.
    Чому новинки зазнають невдачі? Причин небагато. Високопоставлений керівник може "проштовхнути" милу його серцю ідею, незважаючи на негативні результати проведеного маркетингового дослідження. Це можна спостерігати в обох перерахованих вище випадках - фірма Соні зробила цифрову фудіо-касету, що була може і менша за розмірами і більше вміщала музики, але була втроє дорожча звичайної касети і не на багато краща за якостю відтвореного звуку. Фірма АТ&Т занадто серйозну увагу приділила юридичній стороні формату, щоб захиститися від піратства, що занадто ускладнило процес розповсюдження формату й одержання музики, що була хоч і якісною за всіма характеристиками, але була занадто забюрократизована: комп'ютер був спочатку змушений дістати права на програвання, потім саму пісню, потім знову права на програвання - при найменшій неточності всієї операції трьох і чотирьох хвилинна композиція відмовилася б програтися, а процес запису займав не малу кількість часу.
    В іншому випадку сама ідея була гарна, але явно переоцінений обсяг ринку. Може виявитися, що товар у його реальному виконанні сконструйований не так, як треба. А можливо, його неправильно позиціювали на ринку, невдало чи рекламували, чи призначили на нього надто високу ціну. Найчастіше витрати на розробку товару виявляються набагато вищими за розрахункових чи відповідний удар конкурентів сильніше, ніж очікували. Саме так і відбулося з "Соні" . Конкуренція яскраво виділила самі нові на сьогоднішній день аудіоформати і сильно відкинула інші, котрі виявилися не затребувані кінцевими споживачами музики через їхню несумісність із програвачами різних видів , а отже все рівно приходимо до думки, що щоб послухати музику в когось іншого чи по шляху треба переписати її на більш стандартну плівку, а отже новий формат лише новий вид збереження звукової інформації, а для цього на ринку вже існували інші носії, що були набагато більше розповсюджені, більш дешеві і зручні. ............