Рекордисти з швидкості і повільності пересування
Пересування, тобто здатність переміщатись з одного місця на інше, - одна з найважливіших ознак переважної більшості тварин і відіграє величезну роль в їх житті.
Завдяки активному переміщенню з місця на місце відбувається швидка зміна умов життя, що веде до удосконалення всієї організації тварин, насамперед їхньої нервової системи та органів чуттів.
Пересування сприяє активному відшукуванню їжі та її захопленню; отже, живлення стає інтенсивнішим, що приводить до посилення обміну речовин. Тваринам, здатним до швидкого пересування, легше захищатися від несприятливих умов існування, від різних ворогів.
Крім того, завдяки переміщенню проходить розселення виду, захоплення нових територій з дещо відмінними умовами життя, а це сприяє вияву мінливості-передумові виникнення нових підвидів і видів.
"Механізм" пересування тварин посилено вивчається біонікою з метою створення автоматів, які найефективніше переміщалися б у різноманітних складних умовах: на морському дні, в товщах води та грунту тощо.
Залежно від умов середовища та способу життя у процесі еволюції. в тварин виробився певний спосіб пересування (локомоції): плавання, повзання, лазіння, ходіння, біг, стрибання, планерування, літання.
Особливо різноманітно пересуваються наземні чотириногі тварини. Переважна більшість їх може не тільки ходити, а й бігати, стрибати, плавати, деякі планерують.
У них спостерігаються різні види ходи (алюру): дуже повільний, швидкий або повільний рисеподібний крок, швидка рись, стрибок, інохідь, галоп.
Найповільніший вид ходи - це крок, при якому тварини по черзі дуже повільно спираються на три або чотири ноги, виносячи одну з них уперед. Так рухаються, наприклад, черепахи. Невипадково повільність їх пересування увійшла у приказку. Приблизно 400 м проходять вони за годину.
Але навіть серед плазунів є тварини, які пересуваються дуже швидко. До них належать багато ящірок - мешканців відкритих просторів (степів, пустель, напівпустель). Такі ящірки не повзають на череві, а бігають на витягнутих ногах з високо піднятим черевом.
За швидкість пересування деякі з ящірок одержали відповідні назви: прудка ящірка, швидка ящірка. До швидкобігаючих належать агами, пісчана, такирна та інші круглоголівки, наземні види ігуан, справжні ящірки та ін. Для них характерне пересування швидкою риссю, а деякі з них при швидкому бігові підіймають передні кінцівки і рухаються лише на задніх (деякі ігуани, південноамериканські ящірки-бігуни тощо).
Найшвидшим видом пересування є галоп. Він характерний для деяких ссавців: майже всіх копитних, хижаків, білячих, зайцеподібних.
Чемпіоном серед них є гепард. Це хижак з родини кошачих, який плямистим хутром нагадує леопарда. Але багато в чому гепард відрізняється від інших кошачих: тулуб у нього порівняно короткий (близько 130 см), голова невелика, а ноги сильні, довгі й тонкі, з кігтями, які не втягуються. Ці ознаки наближають його до псових і забезпечують швидкий біг. Здобич свою він, подібно до інших кошачих, спочатку скрадає, а потім доганяє, розвиваючи на короткий час величезну швидкість - близько 112-115 км/год. Йому потрібно лише дві секунди, щоб біг його сягав уже 70 км/год; 650 м він пробігає за '/з хвилини.
Гепард - спринтер: з такою величезною швидкістю він може бігти 400-500 м. ............
