Контрольна робота

«Релігія як сфера духовної культури, її елементи і структура»

Вступ

Слово релігія перекладається з латинського як благочестя, святиня, предмет культу. З цього випливає, що це явище, яке відноситься до чогось вищого, святого, надлюдського у людському житті. Це явище, абсолютне, має загальну назву Бога або Божества, – хоча кожна окрема релігія має свої власні імена цієї вищої сили. Можна сказати, що не існує релігії без Бога, тобто якого-небудь уявлення про Бога, Бог є початок і сенс будь-якої релігії.

Релігія є не тільки уявленням про Бога, не тільки свідомістю. Це й реальне життя, дії людей – культ, богослужіння, церковна організація, нарешті, це форми і принципи організації суспільного життя, що тією чи іншою мірою ґрунтуються на релігійних підставах. Тобто релігія – це відповідне світосприйняття та певна сфера життя людини, які пов’язані із відношенням її до Абсолютного.

Історія свідчить, що численні релігійні вірування і культи є продуктами суспільного розвитку, відображають у своїх специфічних вченнях і доктринах суттєві риси різних соціальних епох. У зв’язку з цим релігія є універсальним духовним явищем у житті суспільства. Релігійне вірування об’єднує за допомогою догматів, моральних і духовних цінностей певні верстви населення у ієрархічно побудовані церковні організації, протиставляє за чітко визначеними ознаками різні угрупування віруючих і в контексті сучасних соціальних реформ може сприяти консолідації різних громад віруючих у їхній боротьбі проти негативних соціальних відхилень і явищ, виконувати інші функції.

Роль, яку відіграє релігія в суспільстві, випливає з її об’єктивної сутності як зв’язку людини з Богом. Через цей зв'язок людина виступає не стільки як особистість, скільки як представник роду людського. Відчуваючи зв'язок із Богом, одночасно вона відчуває зв'язок, поєднання із людством, із людською громадою.

Головною ознакою будь-якої релігії є віра у надприродне. До віри у надприродне слід внести уявлення про потойбічні сили у вигляді божества, ангелів, чортів тощо.

Духовній культурі властиві певні особливості: вона має історичну обумовленість, фіксує національні особливості, включає в себе загальнолюдські цінності, є характерним для усіх феноменів духовної культури, в т.ч. релігії, яка також створюється людством і служить йому.

Як особлива система духовної діяльності людей, релігія має власну специфічну структуру. В ній можна виділити такі основні елементи, як релігійна свідомість, релігійні почуття, релігійний культ, релігійні організації.

Сутність і походження релігії

Слово походить від латинського «religio» і означає «зв'язок». У тлумаченні богослів релігія – це все те, що зв’язує, з’єднує людину з божественністю. Отже, богословське визначення релігії виходить з віри в існування Бога.

Релігія – явище дуже складне і має соціальний характер, тобто воно виникло в суспільстві цілком закономірно й існує разом з ним; воно поєднує в собі елементи раціонального та ірраціонального.

Релігія є однією з найдавніших форм суспільної свідомості – однією з форм відображення світу, але відображення своєрідного.

Зазначимо, що фантастичні образи релігії – це форма відображення дійсності, притаманна усім народам. ............