УДК 821.161.2-1.09:929 Базилевський

Сергій Литвиненко (Переяслав-Хмельницький)

Рецепція духовного світу героїв античних міфів у поезії Володимира Базилевського

A reception of the spiritual world of heroes of ancient myths is in poetry of Vоlоdymyr Bazylevs’kyj

Анотація

У цій статті зроблено спробу презентувати рецепцію духовного світу героїв античних міфів у поезії сучасного українського письменника Володимира Базилевського. Шляхом аналізу його віршів досягнуто висновкових положень щодо авторських уявлень про міфологічне сприйняття світу у добу Античності.

Summary

An attempt to present the reception of the spiritual world of heroes of ancient myths in the poetry of the modern Ukrainian writer Vоlоdуmуr Bazylevs'kyj is done in this article. By the analysis of his poems, conclusions positions are attained in relation to the author pictures of mythological perception of the world in time of Antiquity

Доба Античності стала етапною ланкою в еволюції людства і є колискою європейської культури. Зародження філософської думки, різносторонній розвиток літературних жанрів, як по суті й вироблення власне генологічного підходу до вивчення літератури (Аристотель), міфологізація сфер життя – одна з ланок того підґрунтя, на якому створена парадигма культурницьких традицій сучасності.

Антична міфологія впродовж уже багатьох віків залишається джерелом творчих пошуків діячів різних видів мистецтва. Серед них імена Данте Аліг’єрі, Х. Босха, М. Нітхардта, П. Брейгеля, М. Сервантеса, В. Шекспіра, І. Котляревського, Ф. Достоєвського, Дж. Джойса, Г. Гауптмана, Р.М. Рільке та багатьох інших.

Володимир Базилевський, сучасний український поет та літературознавець, у своїй творчості художньо осмислює як діяльність митців стародавніх Греції та Риму («Марціал», «Епікур», «Сторінка з Софокла», «Листування Гая Валерія Катулла Веронського (1-3)» тощо), так і античні міфи («Ліру розбив Орфей…», «Урвалася нить Аріадни», «Скринька Пандори», «Нить Аріадни» та інші). Окреме місце в його доробку відведено циклу віршів, який носить назву «Варіації на теми міфів Еллади» (книга «Світлом єдиним», 1983). Як і більшість митців, осягаючи духовні та ідеологічні засади вірувань давніх еллінів, поет прагне вивести моральні максими, які екстраполює в сучасність. При цьому автор не відхиляється від сюжетів міфів, але робить їх художньо-філософський аналіз.

Саме звернення поета до теми міфів Давньої Греції є певною мірою традиційним у тому сенсі, що осягнення інших, особливо давніших, культур є природне підсвідоме бажання творчої натури. Наприклад, літературознавець А. Козлов припускає, що «українство, оцінюючи власні здобутки, шукає еталони в чужинців» [Козлов 2005: 125]. Дослідник вбачає у подібних «пошуках» прагнення відшукати дохристиянські культурні пам’ятки українського народу, а осягнення самобутнього характеру літератури науковець припускає через вивчення «звичаїв, традицій, обрядів, ритуалів і свят народу на всіх рівнях його свідомості й у всі попередні періоди життя» [Козлов 2005: 129]. Тобто запозичення інонаціональних образів і мотивів – це і прагнення до осягнення найдавнішого духовного досвіду людства, і культурний рівень постаті митця.

Доречно згадати і теорію «спадковості» культур (Платон, Вольтер, О. Блаватська), згідно з якою Давній Єгипет застосовував досвід Атлантів [Блаватская 1994: 68.], а культурні надбання єгиптян використовували іудеї (Мойсей) та елліни. ............