РОЛЬ КРЕДИТНОЇ КООПЕРАЦІЇ У ВИРІШЕННІ ФІНАНСОВИХ ПРОБЛЕМ АГРАРНОГО СЕКТОРА УКРАЇНИ
Чому існують певні труднощі у формуванні власної економічної моделі аграрного сектора? З огляду на наявність одних з кращих у світі чорноземів, розпайовану приватизовану землю, висококваліфіковані трудові ресурси в Україні, ми не можемо створити дієздатний споживчий ринок із відповідною ціновою стабільністю. Причин цих складнощів багато і міркувати над їх вирішенням можна довго. Однією із таких причин є неврахування відповідними державними органами специфіки окремих регіонів при впровадженні в життя тієї або іншої економічної моделі. Корисним у цьому плані може бути врахування досвіду зарубіжних країн, де аграрний сектор є високорентабельним. Неабияке значення в цьому контексті має вивчення питань сільськогосподарської кооперації.
Ефективність аграрного сектора в країнах з ринковою економікою базується на декількох основних складових. По-перше, це система сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, які, будучи унікальними формами взаємодопомоги селян, дозволяють їм відмовитися від послуг численних посередників. Унікальність подібних кооперативів полягає в тому, що селяни в них є одночасно і власниками, і користувачами. Тому кооператив, яким вони ж і управляють, обслуговує тільки потреби своїх членів-клієнтів, надає послуги виключно своїм членам і діє тільки в їх інтересах.
У багатьох країнах кооперативи мають статус неприбуткових організацій, оскільки діють з метою допомоги своїм членам у веденні їх селянського господарства. Протягом 50 останніх років кооперативами було охоплено 100 відсотків виробників сільськогосподарської продукції у Швеції, Данії, Норвегії, Фінляндії, Ісландії, Нідерландах і Японії. У Франції і ФРН 80 відсотків сільськогосподарських підприємств об'єднані кооперативами.
По-друге, це дорадчі служби, які за незначну, доступну плату дозволяють селянам отримати необхідні консультації з господарювання. Ці організації часто діють при солідній державній підтримці і мають на меті надання інформаційної допомоги селянам.
Слід відмітити, що у всіх розвинених країнах самі кооперативи ведуть широку консультаційно-інформаційну діяльність на базі використання розгалуженої мережі установ та служб, пов'язаних з науково-дослідницькою роботою, впровадженням досягнень науки у виробничу практику і т. п. Наприклад, у Нідерландах є навіть кооперативні інститути з вивчення і впровадження сучасних методів годівлі худоби та птиці, іститут птахівництва, декілька центрів насінництва і широка консультаційна служба [2].
По-третє, система сільської кредитної кооперації включає декілька рівнів. На базовому, низовому рівні її складають кредитні кооперативні організації (сільські кооперативні каси, кредитні спілки або кооперативи). На регіональному рівні вони об'єднуються в місцеві і регіональні кооперативні банки, а ті, у свою чергу, створюють на національному рівні центральну кооперативну фінансово-кредитну установу – центральний кооперативний банк. Така кооперативна фінансово-кредитна система фінансової взаємодопомоги належить селянам, є фінансовою осоновою аграрного сектора в умовах ринкової економіки і дозволяє повністю забезпечити сільських жителів доступними кредитами та іншими фінансовими послугами.
Сільськогосподарські касові кооперативи, як правило надають окремим товаровиробникам короткострокові кредити. ............
