Вступ
Відповідно до вимог Законів України “Про Національний банк України” та “Про банки і банківську діяльність” та з метою забезпечення стабільної діяльності банків і своєчасного виконання ними зобов’язань перед їх вкладниками НБУ установив порядок визначення економічних нормативів, що є обов’язковими до виконання всіма банками України незалежно від форм власності.
Ці нормативи визначено в документі Національного банку України “Інструкція про порядок регулювання діяльності банків України”.
1. Нормативи капіталу:
1) мінімальний розмір регулятивного капіталу, (Н1);
2) адекватність (платоспроможність) регулятивного капіталу, (Н2);
3) адекватність основного капіталу , (Н3).
2. Нормативи ліквідності:
1) миттєва ліквідність, (Н4);
2) поточна ліквідність, (Н5);
3) короткострокова ліквідність, (Н6).
3. Нормативи кредитного ризику:
1) максимальний розмір кредитного ризику на одного контрагента, (Н7);
2) великі кредитні ризики, (Н8);
3) максимальний розмір кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру, (Н9);
4) максимальний сукупний розмір кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам, (Н10);
4. Нормативи інвестування:
1) інвестування в цінні папери окремо за кожною установою, (Н11);
2) загальної суми інвестування, (Н12).
5. Норматив ризику загальної відкритої (довгої/короткої) валютної позиції банку, (Н13).
Базою для розрахунку економічних нормативів є регулятивний капітал банку.
Розміри та порядок визначення економічних нормативів
1. Нормативи капіталу
1) Мінімальний розмір регулятивного капіталу (Н1)
Регулятивний капітал є одним з найважливіших показників діяльності, основним призначенням якого є покриття негативних наслідків різноманітних ризиків[1], які банки беруть на себе в процесі своєї діяльності, та забезпечення захисту вкладів, фінансової стійкості й стабільної діяльності банків.
При визначенні реального розміру регулятивного капіталу (Кр) ураховуються такі його складові:
капітал 1-го рівня – основний капітал (ОК), який не підлягає передаванню, перерозподілу та повинен повністю покривати поточні збитки;
капітал 2-го рівня – додатковий капітал (ДК), який має менш постійний характер та його розмір піддається змінам.
Тобто,
Кр = ОК + ДК.
Основний капітал складається з таких елементів:
а) фактично сплачений зареєстрований статутний капітал;
б) розкриті резерви, що створені або збільшені за рахунок нерозподіленого прибутку (резерви, що оприлюднені банком у фінансовій звітності):
- дивіденди, що направлені на збільшення статутного капіталу;
- емісійні різниці[2];
- резервні фонди, що створюються згідно із законами України;
- загальні резерви, що створюються під невизначений ризик при проведенні банківських операцій;
- прибуток минулих років.
в) загальний розмір основного капіталу зменшується на суму:
- недосформованих резервів під можливі збитки: за кредитними операціями, операціями з цінними паперами, дебіторською заборгованістю, коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках у банках, які визнані банкрутами або ліквідуються за рішенням уповноважених органів;
- нематеріальних активів за мінусом суми зносу;
- капітальних вкладень у нематеріальні активи;
- збитків минулих років;
- збитків поточного року.
Додатковий капітал складається з таких елементів:
а) резерви під стандартну заборгованість інших банків;
б) резерви під стандартну заборгованість клієнтів за кредитними операціями банків;
в) результат переоцінки основних засобів;
г) прибуток поточного року;
д) субординований борг[3], що враховується до капіталу (субординований капітал).
На капітал 2-го рівня накладаються такі обмеження:
а) при розрахунку загальної суми регулятивного капіталу загальний розмір додаткового капіталу не може бути більше ніж 100 відсотків основного капіталу;
б) розмір субординованого капіталу не може перевищувати 50 відсотків розміру основного капіталу.
Для визначення розміру регулятивного капіталу загальний розмір капіталу 1-го і 2-го рівнів додатково зменшується на балансову вартість таких активів (ВК):
а) акції та інші цінні папери у портфелі банку на продаж та інвестиції;
б) інвестиції в капітал інших банків та фінансових установ у розмірі 10 і більше відсотків їх статутного капіталу та в дочірні установи;
в) кошти, що вкладені в інші банки на умовах субординованого боргу;
г) сума перевищення вартості основних засобів над регулятивним капіталом.
Отже, остаточно розмір регулятивного капіталу визначається за формулою:
Кр = ОК + ДК – ВК.
Якщо розмір додаткового капіталу перевищує розмір основного, то регулятивний капітал банку розраховується за формулою:
Кр = 2 ОК – ВК.
Для знову створених банків а) для місцевих корпоративних банків:
до одного року діяльності – 1 000 000 євро,
до двох років діяльності – 1 110 000 євро,
до трьох років діяльності – 1 200 000 євро,
до чотирьох років діяльності – 1 350 000 євро,
починаючи з п’ятого року діяльності – 1 500 000 євро;
б) для банків, які здійснюють свою діяльність на території однієї області (регіональних):
до одного року діяльності – 3 000 000 євро,
до двох років діяльності – 3 500 000 євро,
до трьох років діяльності – 4 000 000 євро,
до чотирьох років діяльності – 4 500 000 євро,
починаючи з п’ятого року діяльності – 5 000 000 євро;
в) для банків, які здійснюють свою діяльність на території всієї України (міжрегіональних):
до одного року діяльності – 5 000 000 євро,
до двох років діяльності – 5 500 000 євро,
до трьох років діяльності – 6 000 000 євро,
до чотирьох років діяльності – 7 000 000 євро,
починаючи з п’ятого року діяльності – 8 000 000 євро.
Національний банк залежно від економічного становища країни, стану світових фінансово-кредитних і валютних ринків та відповідно до змін курсу національної валюти може переглядати мінімальний розмір регуляторного капіталу. ............
