Зміст
Вступ
Розділ І Світоглядні уявлення та вірування населення України в епоху палеоліту і мезоліту
Розділ ІІ Формування системи світоглядних уявлень мешканців території України в неолітичний час
Розділ ІІІ Еволюція духовного світу населення України епохи бронзи
Розділ ІV Зміни у світобаченні праукраїнців за Великої Скіфії
Розділ V Міфологія та основні риси дохристиянського світогляду українців
Висновок
Список використаної літератури
Додатки
Вступ Системоутворюючим чинником будь-якої культури, її підвалинами є національна картина світу, своєрідний “стандарт” світобачення та світовідношення. Що ж являє собою ця утаємничена, прихована за товщею століть царина духовності наших далеких предків?
Системоутворюючим чинником культури східних слов’ян був міфопоетичний світогляд, спрямований за своєю суттю на гармонізацію взаємовідносин людини і природи. Характерною рисою цього світогляду є та, що він сформувався в умовах, коли людина ще не протиставила себе оточуючому середовищу, а її мислення не відокремилось від емоційної сфери. Осмислення природи відбувалось шляхом метафоричного співставлення природних та соціальних об’єктів. В наслідок відбулося олюднення природи, а пояснення певної речі та світу в цілому зводилось до розповіді про їх виникнення.
Дедалі актуальнішим стає зв’язок історії і сучасності нашого народу з його найдавнішим світоглядом. “Знати дохристиянські вірування українського народу дуже важливо, бо тільки знаючи їх ми зможемо належно зрозуміти теперішню духовну культуру цього народу й правдиво оцінити силу пізньої Християнізації серед нього. Сучасної духовної культур и українського народу належно і глибоко ніхто не зрозуміє, коли він не знає його вірувань до християнських” [24, ст. 8].
Важливість вивчення дохристиянського світогляду наших предків обумовлюється як тими процесами, що мають місце в Україні, так і глобальними проблемами людства. У межах сучасної світової культури триває пошук нових ціннісних орієнтацій і форм у сфері взаємовідносин природи і суспільства. Екологічна криза світоглядно за характером і екологічну за змістом переорієнтацію суспільства. Т. Мак–Джин у досліджені “Екологія і етика” зазначає, що перебільшення цінності людини створює загрозу для рівноваги в природі, а її недооцінка може завдати удару по гуманізму. Шкода, заподіяна природі, одночасно становить загрозу для людини. Щоб зберегти і гуманізм з притаманними йому ціннісними орієнтирами і природній баланс, екологія і етика повинні спільно прокладати людині шлях у майбутнє. Академік І. Т. Фролов підкреслює, що для успішного просування у вирішенні глобальних проблем слід розробити нові форми мислення, виробити нові ціннісні критерії, без сумніву, нові форми мислення і поведінки. Необхідні нові соціальні, моральні, наукові й екологічні концепції, які повинні бути визначені новими умовами життя людства сьогодні і в майбутньому [20, ст. 29]. Вироблення цих нових концепцій не можливе безвдумливого і всебічного вивчення найдавніших вірувань у тому числі й праукраїнців. Саме в українському архаїчному світобаченні можна відчути збалансованість Людини, Природи і Космосу, де людина – частина Всесвіту, яка саморозвивається за його законами і сама впливає на нього своєю свідомістю.
Здобуття Україною незалежності дало нашому народові змогу повернутися до джерел своєї духовності. ............
