План
Вступ
1. Історичне краєзнавство – комплексна наука про історію розвитку суспільства в певній місцевості
1.1 Предмет історичного краєзнавства
1.2 Проблематика історичного краєзнавства
1.3 Методи історико-краєзнавчих досліджень
1.4 Джерельна база історичного краєзнавства
1.5 Роль історичного краєзнавства у патріотичному вихованні
2. Рівненщина в контексті історичного краєзнавства
2.1 Дослідження історії Рівненщини – складова частина волинієзнавства
2.2 Історія та сучасність Рівненщини
2.3 Історія Рівного
2.4 Остріг та Дубно – історичні міста Рівненщини
2.5 Історія села Борове Зарічненського району Рівненської обл.
2.6 Відомі діячі науки, освіти, культури Рівненщини
3. Рівненщина в краєзнавчих дослідженнях
3.1 Історія розвитку краєзнавства на Волині
3.2 Перспективи програми дослідження історії міст і сіл України, в тому числі Рівненщини
Висновок
Література
Вступ В розбудові Української держави постає чергове завдання: формування національної самосвідомості та історичної пам’яті українського народу. В його реалізації велика роль належить скарбниці пам’яті народної – історичному краєзнавству.
В 1990 році в Україні була створена Всеукраїнська спілка краєзнавців, як спадкоємниця Українського комітету краєзнавства, що діяв в 20-30-і роки ХХ століття. Її оновленню сприяли Національна академія наук України, Інститут історії НАН України, Український фонд культури, Міністерство культури і освіти.
Члени спілки брали найдійовішу участь у громадсько-політичних процесах спрямованих на проголошення суверенітету і державної незалежності України.
Важливе значення для розгортання краєзнавчого руху в 70-80-х роках ХХ століття мало залучення громадських дослідників рідного краю до роботи над випуском "Історії міст і сіл УРСР" у 26 томах. Загальний обсяг цієї праці становив 2360 авторських аркушів, у томах вміщено 1340 статей з історії обласних і районних центрів та інших найбільш значних населених пунктів, 8319 статей про селища міського типу і центри сільських рад, вміщено понад 9 тисяч ілюстрацій.
В добу незалежності України відбувся бурхливий розвиток історичного краєзнавства. Краєзнавчий рух носить демократичний характер, адже в краєзнавчих дослідженнях беруть участь представники різних верств населення, різної фахової підготовки.
Вчені та аматори – краєзнавці – зробили чималий внесок у вивчення історії України, її окремих регіонів, міст і сіл.
1. Історичне краєзнавство – комплексна наука про історію розвитку суспільства в певній місцевості 1.1 Предмет історичного краєзнавства Краєзнавство – творчо-пошукова діяльність, пізнання історії і природи, матеріальної і духовної культури певної території (краю), сума добутих знань та їх популяризація серед населення. Воно є невід’ємною складовою національної культури та українознавства і переймає усе наше суспільне й особисте життя. Ним як скарбницею знань про рідний край користуються в своїй повсякденній діяльності працівники, спеціалісти різних галузей.
Краєзнавство як вияв самопізнавальних та практичних потреб окремих громад суспільства відіграє велику роль не тільки як підґрунтя історичних і природничих наук, постачальник "місцевих фактів" для узагальнення у фундаментальних працях (допоміжне знання), а й як активний чинник формування побутово-історичної (буденної) свідомості населення, особливо підростаючого покоління, і чи не єдиний засіб для одержання інформації про довкілля (природне, історичне, економічне, літературно-мистецьке) в масштабах села, міста, району, області.
У визначенні самого терміна "краєзнавство" наріжним поняттям є "край". "Українська Радянська енциклопедія" дає таке "краєзнавство" – всебічне вивчення частини (області, району, міста тощо) переважно місцевим населенням. ............
