Міністерство освіти та науки України

Український державний університет водного господарства та природокористування

Кафедра українознавства

Реферат на тему:

“Симон Петлюра – політичний діяч”

Виконав:

студент І курсу ФБА

група ПЦБ-11

Бондарчук С.В.

Перевірив:

Цибульський В.І.

Рівне-2002

Постать Симона Петлюри визнана однією з найвизначніших епохи Визвольних Змагань українського народу. Але для формування сучасної української політичної еліти і політичної культури як такої, важлива саме українська політична традиція, вплив на її формування Петлюри як особистості, політичного діяча.

На час, коли народився Петлюра, його рідне місто, Полтава, було позаштатним губернським містечком, де як писав В. Лесевич, що тоді жив там, “іноді найпростішу довідку достати ніяк”. Та на початок ХХ ст. Полтава стала одним з центрів політичного і громадського життя України. Там діяла одна з найміцніших п’яток Братства Тарасівців, з’явилися осередки Громади. Напевне, саме Громаді Петлюра завдячує знайомством з “Літературно-Науковим Вісником”, де друкували твори Олександра Кониського. Петлюра активно включається до роботи студентської громади Полтавської Семінарії, де він навчається. А де поза Громадами, які О. Кониський в 90-х рр. об’єднав у Всеукраїнську Безпартійну Загальну Демократичну Організацію, великий вплив на Петлюру мала заснована 1900 р. Революційна Українська Партія (РУП). Цей вплив визначив, фактично, і подальшу політичну орієнтацію молодого Петлюри.

А поштовх до розвитку його національно-патріотичних почуттів, формування його політичної опозиції був даний працею Міхновського “Самостійна Україна”, що була першою програмою РУП.

Петлюра-політик тільки формується. Його як одного з молодих РУПівців, що складали в той момент більшість у партії, не могли не торкнутися протиріччя, що їх влучно охарактеризував І. Лисяк-Рудницький: “В їхньому мисленні утворювалась неперетравлена мішанина формул спрощеного марксизму з наївноромантичним патріотизмом”.

У грудні 1905р., повернувшись (після амністії) зі Львова до Києва, де тривала підготовка до ІІ з’їзду РУП, Петлюра, виходячи з обставин, що склалися, - дедалі більшого тяжіння до РСДРП всередині РУП – визначається як саме український соціал-демократ. У його статтях того періоду зустрічаються цитати з К. Каутського щодо зацікавлення пролетаріату в успішному розвитку національних рухів.

Що ж до ІІ з’їзду партії, то про нього Д. Донцов пізніше писав: “Гасло “Самостійна Україна” РУП хутко змінила на автономію і прийняла назву УСДРП”. Незважаючи на деяку тенденційність цього визначення, воно доволі вірно відображає ситуацію, що склалася на цей час –1905- в партії.

Проте Петлюра у своїх виступах та статтях посилатися на К. Каутського у справі вирішення національного питання європейськими соціал-демократами, протиставляючи його приклад шовіністичній позиції Бунду та РСДРП.

У 1906р., рекомендований М. Грушевським, С. Петлюра влаштовується до щоденної української газети “Рада”, що була під впливом Української Радикально-Демократичної Партії, простіше українських українських лібералів. І це зіткнення з українським лібералізмом відіграло не останню роль у формуванні політичного світогляду Петлюри. ............