Зміст
Вступ
Розділ 1. Суть основні риси, дидактичні можливості стандартизованого контролю знань
Розділ 2. Психолого-педагогічна реалізація стандартизованого контролю знань
2.1 Кібернетичний підхід до навчання
2.2 Інші психологічні підходи і концепції
Розділ 3. Форми, методи і засоби реалізації стандартизованого контролю знань, умінь і навичок з математики в початкових класах
3.1 Функції контролю знань, умінь і навичок учнів
3.2 Функції оцінки, як результату перевірки знань, умінь і навичок учнів. Норми оцінок
3.3 Перевірка знань, умінь і навичок учнів за допомогою самостійних, письмових контрольних робіт, листів
3.4 Технічна реалізація стандартизованого контролю знань
Висновок
Вступ Навчаючи дітей початковій математиці ми забезпечуємо підготовку мислення учнів до оволодіння прийомами мислення, що застосовуються в математиці, готуємо їх до засвоєння найважливіших понять (число, фігура, вираз, рівняння, функція, величина, алгоритм, координати); сприяємо реалізації завдань виховання в учнів загальнолюдських цінностей.
Повноцінна математична підготовка учнів загальноосвітньої школи є необхідна умова науково-технічного і соціального прогресу суспільства; від її якості безпосередньо залежать прискорення, науково-технічний, виробничий, економічний і оборонний потенціал нашої країни.
Реалізація цих можливостей передбачає добру методико-математичну підготовку вчителя. Вона забезпечується вивченням курсів математики і методики викладання математики в тісному зв'язку з предметами психолого-педагогічного циклу на основі наукового світогляду.
Кібернетики стверджують, що, незважаючи на велику різноманітність конкретних проявів процесів керування в живій природі, техніці, економіці, педагогіці, процеси ці здебільшого в своїй основі мають універсальний характер і здійснюються за загальною схемою.
Таке розуміння дає підстави стверджувати, що функції учителя повинні визначатися з урахуванням вимог загальної теорії керування, які для навчального процесу можна сформулювати так:
1) визначити мету навчання;
2) встановити вихідний стан керованого процесу (пізнавальної діяльності учнів);
3) визначити програму дій, яка передбачає основні перехідні стани процесу навчання;
4) забезпечити систематичний зворотний зв'язок “учитель-учень” і “учень-учитель” в процесі навчання;
5) забезпечити переробку даних зворотного зв'язку і на їх основі виробити коректуючий вплив на процес навчання і реалізувати його.
Ці вимоги є той алгоритм, за яким учитель повинен програмувати структуру свого заняття. Здійснення цих вимог можливе завдяки опорі на специфічні знання, що відбивають особливості керування процесом засвоєння
Таким чином, згідно четвертій і п'ятій вимогам загальної теорії керування, необхідною умовою ефективності керування пізнавальною діяльністю учнів на уроці є ритмічність і надійність реалізації внутрішнього і зовнішньою зворотного зв'язку. На основі цих даних учитель встановлює неузгодженість (розбіжність) між фактичними і еталонними знаннями і вносить необхідні зміни в методику викладання нового матеріалу.
Отже, учитель повинен знати, як учень засвоює ту чи іншу тему, а тому вміти всіма можливими способами, методами і засобами здійснювати контроль за роботою кожного учня і на кожному уроці.
В процесі роботи використовувалися такі методи дослідження
1. ............
