Київський національний університет культури і мистецтв

Білоцерківський факультет менеджменту і бізнесу

Історія розвитку патентного документу

Реферат

Студентки І курсу

Групи ДМ 25

Андрейченко Марії Анатоліївни

Науковий керівник:

Шипота Г. Є.

Біла Церква-2006

Зміст

Розділ І. Патентний документ........................................................................3

Розділ ІІ. Історія розвитку патентного документу.......................................4

Розділ І.

Патентний документ

Патентний документ містить інформацію про результати науково-технічної діяльності, заявлених чи признаних в якості об’єктів промислового майна, і про права власників на винахід.  

Патентна документація – це сукупність первинних і вторинних документів, складених у відповідності з патентним законодавством і встановлюючих офіціальне визнання наявності  винаходів, промислових зразків і корисних моделей. Патентний документ підпорядковується юридичній охороні держави, підтверджується висновками державної експертизи і не може містити неперевірених даних.

Патентна документація  представлена описами винаходів, документацією про промислові зразки, корисних моделей і товарних знаків.

Патентна документація являється об’єктом вивчення патентознавства.

Патент (лат. рatens – посвідчення, грамота) – документ, що встановлює офіційне визнання чогось винаходом і право винахідника на нього. Крім цього, це документ на право займатися торгівлею чи промислом.

Патент дає право винахіднику чи його спадкоємцю на розпорядження винаходом. Це означає, що власник патенту сам вирішує питання про те, як поводитися з винаходом: продати його чи видати ліцензію на його використання, або ж не робити ні того, ні іншого.

Патент видається державним патентним відомством, і його діяльність розповсюджується по території тієї держави, де виданий патент. Строк дії патенту  встановлюється національним патентним законодавством (приблизно 15-20 років).

Розділ ІІ.

Історія розвитку патентного документу    

Патентна система в Україні і за кордоном пройшла довгий шлях становлення і розвитку від охоронних грамот і привілей до створення сучасної системи охорони винаходів.

Історія привілей сягає глибоко корінням. В Давній Греції існував звичай, за яким повар, який виготовив нове оригінальне блюдо, оцінене співгромадянами, отримував виняткове право на його приготування протягом року.

В епоху середньовіччя формою такої охорони була феодальна привілея, яка давала право на використання винаходу на території даної держави. Відомо, що в 1236 році один із жителів Бордо отримав у Франції привілею на спосіб виготовлення шерстяного одягу за фламандським зразком на 15 років, підтверджену внаслідок в Англії і Саксонії. В середині століття в державах Західної Європи патентом називали документ по присвоєнні чину, звання, вченої степені.

В нашій державі привілея як частноправна монополія була запозичена із феодальних дарованих грамот – це привілея, яка представлялась в більшості випадків монастирям и рідше – окремим особам. До XVI  століття більшість грамот видавалось на право займатись промисловістю і торгівлею. Дарована грамота Великого князя Київського Мстислава Володимировича і його сина Новгородського князя Всеволода Новгородському Юрієвому монастирю в село Буйці (1130 рік) являється першим в нашій державі документом, в якому зафіксовано монопольні права.

З розвитком капіталізму питання про охорону винаходів різко піднялось в багатьох державах світу. ............