Зміст
Вступ. 2
Розділ 1. Стратегічні аспекти управління витратами на підприємствах. 4
1.1 Вплив зовнішнього і внутрішнього середовища на ресурсозбереження на підприємствах. 4
1.2 Загальні положення системи стратегічного управління витратами. 14
1.3 Моніторинг витрат як засіб досягнення стратегічних цілей. 28
Розділ 2. Оцінка факторів, що формують стратегію зниження собівартості продукції на підприємстві 42
2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства. 42
2.2 Рівень виробничих витрат на підприємстві 49
2.3 Характеристика затратоутворюючих чинників в стратегічному управлінні витратами підприємств. 56
Розділ 3. Формування та обґрунтування стратегії зниження собівартості продукції на підприємстві 65
3.1 Розробка стратегії ресурсозбереження на підприємстві 65
3.2 Оптимізація стратегії зниження собівартості продукції на підприємстві 77
3.3 Реалізація стратегії зниження собівартості продукції на підприємстві 82
Висновки та пропозиції 92
Список використаної літератури. 94
Вступ Стратегічне управління ресурсозбереження у виробництві є процесом, спрямованим на досягнення оптимального рівня витрати ресурсів.
В умовах ринкової економіки енергоспоживачі мають враховувати обмеженість енергоресурсів, які можуть бути доступними для використання у виробництві, та існування декількох альтернативних можливостей застосування кожного з видів енергоресурсів.
Стратегічне управління підприємством – це процес, за допомогою якого менеджери здійснюють довгострокове керівництво організацією, визначають специфічні цілі діяльності, розроблюють стратегії для досягнення цих цілей, враховуючи всі найсуттєвіші зовнішні та внутрішні умови, а також забезпечують виконання розроблених відповідних планів, постійно розвиваючись і змінюючись.
Спад рівня і ефективності виробництва на макроекономічних і мікроекономічних рівнях значною мірою пов’язаний із великою ресурсомісткістю продукції, що в свою чергу призводить до великої собівартості даної продукції. Внаслідок фінансово-економічної кризи матеріально-технічна база підприємств послаблюється, обсяги капітальних вкладень знижуються. Закупівля товаровиробниками техніки та обладнання зменшується. Внаслідок цього більшість машин і механізмів відпрацювали амортизаційні строки. Водночас витрати на їх ремонт і технічне обслуговування, тобто утримання в роботоздатному стані, значно зросли.
Перехід національного господарства України до інноваційної моделі ринкової трансформації обумовлює необхідність глибоких якісних перетворень в енергетичному та аграрному секторах економіки.
Енергетична та економічна криза потребує всебічної раціоналізації та оптимізації використання всіх видів ресурсів (людських, фінансових, матеріальних). Пошуки ж шляхів ресурсозбереження повинні ґрунтуватись на знанні рівня та динаміки фактичних ресурсовитрат, перш за все, у натуральному виразі, оскільки різні ціни відбивають не лише відмінності матеріально-речового вмісту, якісних параметрів засобів виробництва, а значною мірою, кон’юнктурні, політичні та інші, як правило суб’єктивні процеси.
Для того, щоб більш ефективно і раціонально використовувати ресурси у виробництві потрібно на підприємствах розробляти і реалізовувати стратегії зниження собівартості продукції, що дасть змогу підприємству досягти зниження витрат ресурсів на виробництво продукції. ............
