Кафедра історії держави та права

Реферат

на тему: “Суд і процес за законами Хамураппі”

Перевірив:

КИЇВ-2004
План

Вступ. 3

1. Законник Хамураппі 5

2. Суд, кримінальне право і процес за законами Хамураппі 8

Висновок. 12

Список використаної літератури. 13

Вавилонія - примітивно-рабовласницька держава Древнього Сходу, що розташовувалося по середньому і нижньому плині рік Євфрату і Тигру. Назву своє одержала від міста Вавилон, що було найбільшим політичним і культурним центром держави, і який досягав свого розквіту двічі – у 18 і 7 століттях до нашої ери. Власне Вавилонія займала лише середню частину Межерічча, від устя нижнього Заба (приплив Тигру) на півночі до міста Ниппура на півдні, тобто країну Аккад, що у стародавніх джерелах часто протиставлялася країні Шумер, розташованої в Південній Месопотамії. До сходу від Вавилонії простиралися гірські області, населені эламитами й іншими племенами, а до заходу простирався великий пустельний степ, де кочували в 3-2 тисячоріччях до нашої ери племена аморитів.

Починаючи з четвертого тисячоріччя до нашої ери в Південній Месопотамії жили шумери, мова яких відноситься до найдавнішої групи мов народів Передньої Азії.

Найдавніші поселення, виявлені у власне Вавилонії біля сучасного Джемдет-Насра і древнього міста Кішачи, відносяться до кінця 4-го і початкові 3-го тисячоріччя до нашої ери. Населення тут займалося головним чином рибальством, скотарством і землеробством. Розвивалися ремесла. Кам'яні знаряддя поступово змінювалися мідними і бронзовими. Необхідність осушення боліт і створення зрошувальної мережі обумовило застосування рабської праці в далекій давнині. Ріст продуктивних сил привів до подальшого майнового і соціального розшарування. Поглибленню класових протиріч сприяв розвиток обміну із сусідніми країнами, зокрема з Эламом, звідки привозили камінь, дерево і руду.

Стародавня Вавілонська держава досягла розквіту за царювання Хаммурапи (1792-50 до нашої ери). Головною правовою пам'яткою цього періоду є кодекс Хаммурапи. Різкий розподіл суспільства на класи рабовласників і рабів, виділення з загальної маси вільних людей великих багатіїв, що володіли рабами, худобою і землею, поява проміжних верств населення у виді неповноправних жителів завойованих територій (мушкени), нарешті, масове руйнування общинників характеризують більш складну, ніж раніше, структуру вавілонського суспільства, у якому розгорталася гостра класова боротьба. Це у свою чергу привело до централізації і зміцнення державного апарата, необхідного рабовласникам для придушення й експлуатації трудових мас рабів і бідняків. Так, за царювання Хамураппі оформляється типова для Древнього Сходу деспотія.

У 1901 році французька археологічна експедиція, розкопуючи м. Сузи в Эламі (на схід від Вавилона), знайшла базальтовий стовп, з усіх боків покритий клинописом. Ця унікальна знахідка була відкриттям найдавнішого на землі зводу законів. Він був складений у царювання Хамураппі, царя Вавилона, у XVIII ст. до н.е.

Зверху на стовпі зображений сам Хаммурапі. У руках Хамураппі жезл- символ судової влади, вручений самим богом.

Прагнення представити закони вихідними від бога було у звичаї в усіх древніх законодавців. Таким чином намагалися додати їм велику силу. ............