Сутність держави, її основне призначення у суспільстві

ПЛАН

ВСТУП 1. ПОНЯТТЯ ТА СУТНІСТЬ ДЕРЖАВИ В СУЧАСНІЙ ПРАВОВІЙ ДОКТРИНІ 2. ВИНИКНЕННЯ ДЕРЖАВИ ЯК РЕАКЦІЯ НА СУСПІЛЬНУ НЕОБХІДНІСТЬ 3. ФУНКЦІЇ СУЧАСНОЇ ДЕРЖАВИ ТА ЗНАЧЕННЯ ЇХ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЛЯ СУСПІЛЬСТВА ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП

політичний влада держава суспільство

У спеціальній літературі розробляється чимало визначень поняття держави, котрі відбивають такі його аспекти: держава як організація політичної влади; держава як апарат влади; держава як політична організація всього суспільства.

Кожний із зазначених аспектів заслуговує на увагу. Дійсно, розуміння держави як організації політичної влади підкреслює, що серед інших суб'єктів політичної системи вона виділяється особливими якостями, є офіційною формою організації влади, причому одноособовою організацією політичної влади, яка управляє усім суспільством. Водночас політична влада — одна із ознак держави. Тому недоцільно зводити до неї поняття держави.

Із зовнішнього боку держава виступає як механізм здійснення влади і управління суспільством, як апарат влади. Розгляд держави через безпосереднє втілення політичної влади в апараті, системі органів — також не розкриває повністю її поняття. У разі такого розгляду не враховується діяльність системи органів місцевого самоврядування та інших.

Держава є особливою політичною реальністю. Розкриваючи зміст поняття держави, слід підвести її під таке родове поняття, як політична організація. Якщо державу до середини XIX ст. можна визначати як політичну організацію панівного класу, то пізніша, й особливо сучасна, держава — це політична організація всього суспільства. Держава стає не просто владою, що спирається на примус, а цілісною організацією суспільства, яка виражає і охороняє індивідуальні, групові і суспільні інтереси, забезпечує організованість у країні на підґрунті економічних і духовних чинників, реалізує головне, що надає людям цивілізація, — народовладдя, економічну свободу, свободу автономної особи.

1. ПОНЯТТЯ ТА СУТНІСТЬ ДЕРЖАВИ В СУЧАСНІЙ ПРАВОВІЙ ДОКТРИНІ

Держава – організація політичної влади в суспільстві, яка здійснює управління процесами за допомогою системи загальнообов’язкових норм поведінки і механізму їх впровадження.

Це поняття правового характеру, воно відображає дуже складне, багатоаспектне суспільне явище. Тому жодне з існуючих визначень не відображає достеменно його специфіки.

Наприклад, давньогрецький філософ Платон (428-348 рр. до н.е.) кращою формою держави вважав союз людей, об’єднаних засадами загальної користі та справедливості, де правлять мудрі філософи, багаті мужі (аристократія) і панує рівність.

За Арістотилем (384-322 рр. до н.е.), держава – союз вільних людей, зосередження всіх розумових і моральних інтересів громадян.

Вищим виявом людського мистецтва вважав державу Фома Аквінський (1224-1274 рр.), мету якої вбачав у тому, щоб готувати людей до блаженства у потойбічному світі.

Нідерландський вчений Гуго Гроцій (1583-1645 рр.), твердив, що держава – союз вільних людей, укладений з метою дотримання права і загальної користі.

Його співвітчизник Бенедикт Спіноза (1632-1677 рр.) розглядав державу як результат домовленості між людьми.

Як наслідок змови багатих проти бідних характеризував державу французький гуманіст Жан-Жак Руссо (1712-1778 рр.) [17].

Тривалий час домінувала класова теорія держави Карла Маркса, Володимира Ульянова (Леніна), за якою держава – це диктатура пануючого класу.

За сучасними уявленнями, держава – це специфічна політико-територіальна організація, основний засіб політичної влади народу, воля якого є обов’язковою для населення усієї країни [1].

Державна влада відрізняється від влади первісного соціальне однорідного суспільства такими ознаками:

–  у первісному суспільстві соціальна влада виражає і захищає інтереси всіх членів суспільства; у соціальне неоднорідному – інтереси домінуючої його частини або соціальної групи;

–  у первісному суспільстві носії влади не відокремлюються за соціальним статусом чи професійно від інших членів суспільства, а у соціальне неоднорідному суспільстві носії влади в організаційному відношенні відокремлені у певні структури, «загони»;

–  у первісному суспільстві населення не оподатковується;

–  у соціальне неоднорідному для утримання державної влади встановлюються податки;

–  у первісному суспільстві органи влади не поділяються за окремими функціями на певні види, а у соціальне неоднорідному суспільстві функції влади розподіляються між окремими органами, виникає специфічна структура влади;

–  у первісному суспільстві влада поширюється на всіх членів роду, племені, на якій території вони б не перебували; а в державі влада поширюється на всіх людей, що перебувають на певній, належній їй території;

–  у державі складається система особливих загальнообов'язкових правил поведінки – юридичних норм, яких не знало первісне суспільство. ............