Тема: Технологія продажу пральних, миючих та дезінфікуючих засобів
Зміст
Вступ
1. Значення пральних засобів у сучасному житті людини. Особливості та перспективи випуску цих товарів
2. Огляд асортименту пральних, миючих та дезінфікуючих засобів
2.1 Господарче мило
2.2 Синтетичні пральні засоби
2.3 Засоби миючі та ті, що чистять, для різних цілей
2.4 Дезінфікуючі засоби
2.5 Допоміжні засоби
2.6 Вимоги до якості, особливості маркування, зберігання пральних засобів
3. Організація продажу засобів для прання, чищення та дезінфекції
3.1 Методика стимулювання продажу
3.2 Організація роздрібного та оптового продажу
3.3 Продаж товарів через парфюмерно-косметичні магазини
3.4 Особливості продажу засобів для прання, чищення, дезінфекції
Висновки і пропозиції
1. Значення пральних засобів у сучасному житті людини. Особливості та перспективи випуску цих товарів
Україна — привабливий ринок для збуту товарів побутової хімії завдяки мільйонам споживачів, при тому, що намітилося економічне зростання.
2009 року споживання мийних засобів в Україні сягнуло 7,5 кг на одну людину на рік, включно з 4,9 кг порошкоподібних, 0,3 кг рідких мийних засобів і 2,3 кг мила. З огляду на це, річна споживча ємність ринку України в мийних засобах оцінюється в 350 тис. тонн, хоча 2008 року офіційно було продано менше 50% - лише 170 тис. тонн. Однак річна динаміка зростання продажів порошків становить 15—20%, і це обіцяє відмінні перспективи для інвесторів. На території України спільні підприємства з іноземними фірмами виникли недавно, але вже встигли розгорнути свою діяльність. За цей самий період частка СМЗ, що випускаються місцевими підприємствами, різко знизилася. Більшість вітчизняних виробників ледве животіє в маленьких ринкових нішах, не претендуючи на більш ніж 1% ринку. Відсутність чіткої стратегії розвитку - того, що називають «баченням бізнесу», - призвело до безгрошів'я і ганебної здачі ринку.
Цікаво, що шарахання «куди піти, кому продатися», такі характерні для вітчизняного менталітету з часів козацтва, — чужі іноземцям. Турецьке СП «Ольвія бета» своїм Gala настільки захопило дочок Роксолани, як не снилося і султанові Сулейману. Їй вдалося відібрати першість у брендів P&G створивши таким чином унікальний прецедент «розгрому» цього транснаціонального гіганта на окремо взятому локальному ринку. Своє місце на ринку зайняли і ТОВ «Логос кемікал», що виробляє «Честу» на території Дніпропетровської області, і ЗАТ «Унал-АВС кемікал індастрі» з Теплодара Одеської області (Test). Причому значну частину їхньої продукції становлять порошки, що пройшли в Україні лише технологічний процес змішування і фасування. Крім того, у країну імпортуються мийні засоби різних цінових категорій. Причому частка продукції із середньої цінової категорії (надходить переважно з Росії) постійно зростає. Російські підприємства рік у рік збільшують поставки порошків в Україну. 2004 року з Росії було завезено 6,2 тис. тонн, 2005-го — 13,5 тис, а 2008-го — 27,2 тис. тонн. Нині північно-східний сусід постачає більш як половину всього «мийного» імпорту, що надходить у країну. Пральні порошки нижчої цінової групи ввозяться в Україну переважно з Туреччини. А в дорогому сегменті успіхів домоглося німецьке ТОВ «Хенкель Україна» (Ужгород), дочірнє підприємство від Henkel CEE, якій належать 15 заводів. ............
