Теоретичні передумови фінансових ресурсів і витрат держави
1. Сутність державного бюджету
У фінансовій системі України центральне місце займає державний бюджет, він є найбільшим централізованим фондом грошових коштів. Поряд з фінансами, державний бюджет є самостійно економічною категорією і втілює фінансові відносини, що виникають при утворенні централізованого фонду грошових ресурсів країни та його використання на загальнодержавні потреби. Бюджетні відносини виникають між державною, з одного боку, і підприємствами, установами, організаціями, населенням з іншого боку з приводу сплати податків, зборів, а також при використанні бюджетних коштів.
Державний бюджет, як фонд грошових коштів, має специфічні ознаки:
- великі розміри,
- має силу закону,
- у складі бюджету утворюються бюджетні, що сприяє зміцненню його стійкості.
На розмір найбільшого в країні фонду грошових коштів впливають наступні чинники: рівень розвитку економіки; розміри виробленого валового національного продукту; методи господарювання (ринкові, командно-адміністративної); склад системи оподаткування; масштаби зрушень в народному господарстві і економічних завдань, які передбачається вирішити і профінансувати за рахунок коштів бюджету.
Як інструмент впливу на розвиток економіки і соціальної сфери, бюджет завжди використовується державою і був: фінансовою базою для виконання покладених на неї функції по впливу на економіку, по управлінню і обороні країни; найважливішим джерелом фінансування невиробничої сфери; інструментом для вирішення соціальних і національних проблем, джерело виплат по соціальному забезпеченню населення; за допомогою бюджету здійснюється вплив на розвиток продуктивних сил, науково-технічний прогрес;
При переході до ринкової економіки зміцнюється роль бюджету, характер бюджетних відносин, що проявляються у складі і структурі доходів та видатків. Формування доходної частини відбувається на податковій основі, все більшого значення набувають платежі від суб’єктів господарювання т.ч. від фізичних осіб. Змінюється співвідношення між прямими і непрямими податками в напрямку зростання поступлень від прямих податків.
Використання бюджетних коштів проходить шляхом фінансування життєво важливих і прогресивних галузей економіки, створення необхідної інфраструктури, вирішення потреб, пов’язаних з добробутом, зайнятістю населення, соціальним забезпеченням. В умовах ринку бюджетні відносини повинні будуватися таким чином, щоб здійснювати активний вплив на господарську кон’юнктуру, сприяти розвитку ділової активності підприємців.
Бюджетні асигнування для здійснення програм та заходів за рахунок бюджету надається розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом прав, вони поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників нижчого рівня.
Головними розпорядниками коштів щодо Державного бюджету можуть бути керівники органів, уповноважених Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України забезпечувати їх діяльність, а також міністерства.
Розпорядниками коштів місцевих бюджетів можуть бути керівники місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів рад та їх секретарів, керівники головних управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів рад.
Після закінчення бюджетного періоду Міністерство фінансів України складає звіт про виконання Державного бюджету України, який до 1-го травня року наступного за звітним повинен бути представлений Кабінетом Міністрів України Верховній Раді України, яка його розглядає і затверджує.
2. ............