Часть полного текста документа:Українська та зарубіжна культура Реферат студента 2 ЛН ІІ, КМУ№1 Шекеля Олега Хроніка літературно-мистецького процессу 60-80-х років засвідчує строкатість і нерівність розвитку української культури, а водночас і її невід'ємність від загально людської культурної спільності. Постановою Ради Міністрів УРСР від 50/05/61 р. запроваджено Державну премію ім. Т.Г.Шевченка. Нетривале послаблення режимного тиску в першій половині 60-х р. призвело до загального позитивного зрушення в культурному житті України. Частішають декади і тижні української літератури. 60-ті роки - час виникнення нових продуктивних тенденцій в літературному процесі, піднесення загально-художнього, інтелектуально-філософського рівня в мистецтві, час творчого оновлення, третього цвітіння старших майстрів пера, приходу нової хвилі в поєзії, прозі критиці. Ліна Костенко. Дівчинці з провінційної вчительської сім'ї, що народилася 19 березня 1930 року в містечку Ржищеві на Київщині, судилося круте духовне сходження. У кінці 40-х років вступила до Київського педагогічного інституту, розчарувалася його гнітючо-задушною атмосферою і вбогим інтелектуальним рівнем викладання. З 1953-го вона - вже студентка Московського літературного інституту, який закінчила 1956 р. Дебютувала збіркою поезій "Проміння землі" (1957). Слідом з'явилися "Вітрила" (1958) і "Мандрівки серця" (1961). Потім її поетичному слову було оголошено заборону. Твори Ліни Костенко не виходили окремими виданнями аж до 1977-го, до появи збірки "Над берегами вічної ріки". Твори й навіть саме ім'я авторки зникли зі сторінок періодики. Поетеса писала "в шухляду". Це ж тоді були написані й "Берестечко", і "Маруся Чурай", і вірші, що склали книжки "Над берегами вічної ріки" та "Неповторність" (1980). Творчість Ліни Костенко цього періоду - це афористично точний вислів, рідкісна стилістична прозорість і лірична одухотвореність, абсолютна відсутність віршів "на тему", ура-поезій, без яких годі було й уявити бодай одну збірку. У ранніх віршах Ліни Костенко владарюють глибокі підтексти, що змушують замислитись над не сказаним безпосередньо, але легко вгадуваним, у них розлито тремтливі тривоги й передчуття молодості, багато несилуваної гри слів, яка динамізує поетичний зміст, робить легко впізнаваними каркаси її строф. Дебютувавши трохи раніше за "шістдесятників", вона стала їхньою "предтечею", однією з тих, хто повертав поетичному слову естетичну повноцінність, хто рішуче ламав звичні художні критерії. Ліна Костенко - рідкісний майстер у володінні словом. Вона на диво органічно творить свій звукопис: "Суху розмову полум'я із листям до ночі сумно слухають сади...", "Лисніють листками ліси...", "Лиш там, де лось лежав, земля була зігріта...", "Божевілля моє, божемилля, богомілля моїм сльозам!", "Дуднить земля туга, як тулумбас...", "На пожежах печалі я пам'ять свою обпалю...", "Місто, премісто, прамісто моє!" Несподіваність і духовна пластика її поетичних образів несе в собі особливу емоційну снагу: "Село сосновий виверне кожух і йде назустріч, як весільна теща...", "Мої думки, як дикі голуби, в полях шукали синього притулку...", "Зима стоїть персидська, як бузок, і жоден птах її не хилитає...", "Я в любові, як в еміграції. Відпусти мене в рідний край...". Василь Стус Стус народився 6 січня 1938 р. ............ |