Зміст
Вступ
1 Розроблення та прийняття Положення про вибори в Установчі збори
2 Здобуття успіху на виборах більшовиками
3 Розпуск Установчих зборів та становлення єдиним вищим органом влади Всеросійського з'їзду рад робочих та солдатських депутатів
Висновок
ЛІТЕРАТУРА
Вступ
Питання про Установчі збори формулювалися в програмах ряда політичних партій ще у 1905 році. У серпні – вересні 1917року Тимчасовим урядом був прийнят ряд актів, на основі яких до кінця вересня було розроблено та прийнято Положення про вибори в Установчі збори.
Установчі збори у Росії – представницьке, створене на основі загального виборчого права, призначене відповідно з державно-правовими поглядами ради установлення форми управління та вироблення конституції. Було обрано в листопаді-грудні 1917 року зібралось у січні 1918 року. Більшість місць отримали представники партій лівого центру. Бюро більшовицької фракції в Установчих зборах зайняло позицію, яка не збігається з позицією ЦК партії більшовиків в питаннях про відношення до Установчих зборів та радам.
1 Розроблення та прийняття Положення про вибори в Установчі збори
У Росії уперше вимога скликання установчих зборів (Великого собору) видвинули декабристи. Після ідея установчих зборів ( Земного собору) пропагувалась „Землей и волей” 1860-х рр. та війшла у програмні документи „Народной воли”. На початку 20 ст. лозунг установчих зборів одержав широке розповсюдження у політичній боротьбі проти самодержавства. Перша включила його до своєї програми (1903) РСДРП. У працях В. І. Леніна ідея установчих зборів підпорядкована завданням розвитку революції. Ленін вважав, що: „...в буржуазной республике Учредительное собрание является высшей формой демократизма...”. В 1905 р. більшовики ставили скликання Тимчасового революціоного права. Після скинення у лютому 1917 року самодержавства, в умовах озброєного повстання переростання буржуазно-демакратичної революції в соціалістичну, Ленін у своїх Квітневиїх тезісах визначив державну форму диктатури пролетаріату як республіку Рад. В порівняні з нею парламентарна республіка, яка змогл б проголошувати у тих умовах Установчі збори, стало б кроком назад в політичному розвитку Росії . Але лозунг Установчих зборів не був відкинутий більшовиками, так як він був популярний серед широких, головним чином, дрібнобуржуазних мас.
У квітні 1917 року Ленін писав, що скликати Установчі збори „надо и поскорее. Но гарантия его успеха и созыва одна: увеличение числа и укрепления силы Советов рабочих, солдатских, крестьянских и прочих депутатов; организация и вооружение рабочих масс – единственная гарантия». Дрібнобуржуазні партії проголошували скликання установчих зборів одним із загальних своїх вимог та закликали не вирішувати усі важливі завдання революції до скликання Установчих зборів. За Установчі збори висказувалися і кадети, але на далі їх тактика призвела до довготимчасової відстрочки скликання Установчих зборів.
Формально головною задачею Тимчасового уряду вважалося скликання Установчих зборів. Воно згоджувалося на вибори в Установчі Збори з ціллю відвернути маси від революційної боротьби, але затягувало підготовку до виборів. Про скликання Установчих зборів Тимчасовий уряд заявило у своїй декларації 2 березня 1917 року. ............
