Кафедра міжнародної економіки

Контрольна робота

з дисципліни:

"Кон’юнктура світових товарних і фінансових ринків"

Види єврооблігацій

Види єврооблігацій

На світовому ринку облігацій обертаються два види цінних паперів: іноземні облігації та єврооблігації. Іноземна облігація - це цінний папір, що випущений нерезидентом у національному фінансовому центрі та в національній валюті.

Емісія іноземних облігацій регламентується законодавством з цінних паперів країни-емітента, але на практиці їх обіг значною мірою відповідає принципам євроринків.

З 1970-х років ХХ ст. почав активно розвиватися ринок єврооблігацій - облігацій у євровалюті. Так, у 1970 р. обсяг єврооблігацій становив 3 млрд. дол., у 1975 р. - 10 млрд. дол., у 1983 р. - близько 50 млрд. дол., у 1984 р. - 82 млрд. дол., у 1996 р. - 275 млрд. дол., а в 1997 р. - 570 млрд. дол.

Єврооблігація - це борговий цінний папір на пред’явника, що випускається позичальником (як правило, в іноземній валюті) для отримання довгострокової позики на євроринку.

Дохід за єврооблігацією сплачується один раз на рік, а погашення відбувається наприкінці терміну одночасним платежем або протягом певного терміну із фонду погашення.

До основних особливостей цього фінансового інструменту можна віднести те, що:

єврооблігації розміщуються, як правило, одночасно на фінансових ринках кількох країн;

єврооблігації купуються інвесторами різних країн на базі котирування їх національних бірж;

емісія єврооблігацій меншою мірою підпадає під державне регулювання, не підпорядковується національним правилам проведення операцій з цінними паперами тієї країни, валюта якої є валютою позики;

валюта єврооблігації не обов’язково має бути національною грошовою одиницею ні для емітента, ні для інвестора;

єврооблігації, як правило, являють собою цінний папір на пред’явника (bearer bonds) з фіксованою відсотковою ставкою;

гарантійне розміщення єврооблігацій здійснюється емісійним синдикатом;

випуск та обіг єврооблігацій відбуваються згідно з правилами та стандартами, що встановилися на ринку;

утримувачам єврооблігацій дохід сплачується у повному обсязі, без податку на відсотковий дохід (withholding tax [1]), що стягується в країні емітента.

Згідно з одним із поширених поглядів, перший випуск єврооблігацій здійснила державна компанія Італії з будівництва доріг Autistrade у липні 1963 р. Усього було випущено 60 000 облігацій номіналом 250 дол. За кожною облігацією щорічно 15 липня сплачувався фіксований дохід у розмірі 5,5% (13,75 дол).

Лід-менеджером позики став англійський торговельний банк (merchant bank) S. G. Warburg & Co., менеджерами (co-managers) - Banque de Bruxelles S. A., Deutsche Bank A. G., Rotterdamsche Bank N. V. Раніше подібна операція (щоб неамериканські фінансові установи проводили андеррайтинг цінних паперів у доларах) була немислимою.

Лістинг було отримано на Лондонській фондовій біржі. В тому ж році було випущено єврооблігації в німецьких марках та швейцарських франках.

Поява єврооблігацій пов’язана насамперед, з інтернаціоналізацією світового господарства та необхідністю забезпечити фінансові потреби транснаціональних корпорацій, передусім європейських.

Поштовхом до розвитку цього ринку слугували обмеження, що були введені адміністрацією Д. ............