КУРСОВА РОБОТА

"Видове різноманіття ящірок фауни України"

Київ 2010

Вступ

Плазуни (Reptilia) є одним із класів типу хордових (Chordata), які в процесі еволюції тваринного світу були суто наземними хребетними тваринами.

Незважаючи на певну подібність до земноводних, плазуни докорінно відрізняються від них низкою істотних рис своєї організації, обумовлених цілковитим переходом до наземного життя. Насамперед це стосується ембріогенезу, оскільки розвиток плазунів зовсім з водою не пов’язаний. Можливість цього забезпечена наявністю спеціальних ембріональних пристосувань, перш за все особливих зародкових органів – алантоїса, амніона, серози.

Фауна України налічує 20 видів плазунів, серед яких 9 представників підряду Ящірки – Sauria (Lacertilia), які розповсюджені по всій її території. Підряд Ящірки відзначається дуже великою різноманітністю форм, відмінних за будовою тіла, розмірами і екологічними особливостями. Наприклад, є багато видів з добре розвиненими ногами і зовсім без ніг.

Вивченням ящірок займались М.М. Щербак (зокрема видами, які поширені в українських Карпатах), В.І. Таращук (детально вивчав морфологію, динаміку чисельності, поширення та екологію ящірок).

Актуальність теми полягає у вивченні видової різноманітності ящірок фауни України, виявленні видів, занесених до Червоної книги України, з’ясуванні динаміки чисельності і поширення, особливості трофічних зв’язків, добової і річної активності.

Об’єкт дослідження: ящірки фауни України.

Предмет дослідження: видове різноманіття ящірок фауни України.

Метою і завданням дослідження є вивчення:

·  особливостей будови і морфологічних характеристик ящірок;

·  поширення видів;

·  динаміки чисельності представників;

·  річний і добовий цикл активності;

·  виявлення видів, занесених до Червоної книги України.

ящірка фауна трофічний

1. Особливості біології представників родини ящіркові – lacertidae

1.1 Ящірка зелена – Lacerta viridis L a u r. (Рід Lacerta)

Зелена ящірка найбільша з ящірок фауни України. Загальна довжина старих самців, пійманих на території України, перевищує 380 мм: довжина тулуба становить понад 130 мм, довжина хвоста – понад 250 мм. Мінімальні розміри молодих ящірок, які щойно вилупились, близько 100 мм (довжина тулуба 35 мм, довжина хвоста 63,6 мм).

Довжина ступні задньої ноги більша, зрідка дорівнює і, як виняток, незначно менша від довжини голови. Хвіст приблизно вдвоє довший від тулуба з головою. Відношення довжини тулуба до довжини хвоста становить 0,45–0,57, у самок та молоді це співвідношення звичайно більше, ніж у самців, тобто самці в більшості випадків мають відносно довший хвіст. У молодих ящірок хвіст коротший: відношення довжини тулуба до довжини хвоста становить 0,55–0,68.

Досить добре виражений статевий диморфізм. Крім зазначеної різниці у відношенні довжини тулуба до довжини хвоста, характерна також різниця у відносних розмірах голови (у самців голова відносно більша). Так, відношення довжини голови до довжини тулуба у самок коливається в межах 0,19–0,22 (останнє дуже рідко), а у самців від 0,21–0,22 (дуже рідко) до 0,25. Не менш характерна також форма стегнових пор. ............