Використання гематоксиліну для діагностики бактеріального вагінозу Струк В.Ф. Івано-Франківська державна медична академія Вступ
    Бактеріальний вагіноз є одним із найбільш поширених видів інфекційної патології статевих органів жінок переважно репродуктивного віку. За даними різних авторів, на його долю припадає від 1/3 до 1/2 всіх вульвовагінальних інфекцій нижнього відділу статевих органів. За даними Наукового центру АгіП РАМН бактеріальний вагіноз виявлений у 24% практично здорових жінок і у 61% пацієнток з клінічними проявами неспецифічного кольпіту переважно у ранньому репродуктивному віці. Бактеріальний вагіноз є джерелом висхідної анаеробної інфекції, ускладнень вагітності (перериванням вагітності, передчасний розрив навколоплідних оболонок, внутрішньоутробне інфікування плода та новонародженого), післяпологових та післяопераційних ускладнень [3, 4]. Широке поширення бактеріального вагінозу та його ускладнення потребують швидких та не дорогих методів діагностики цієї патології.
    Однією з найбільш ранніх ланок в етіопатогенезі бактеріального вагінозу є зниження під дією різноманітних факторів кількості лактобактерій та збільшення кількості анаеробних бактерій і гарднерел, що приводить до підвищення рН піхвового вмісту. Це є однією з ранніх ознак розвитку бактеріального вагінозу. У нормі рівень рН вмісту піхви складає 3,8-4,2, що забезпечується високою концентрацією молочної кислоти (2-3%). Молочна кислота утворюється в результаті метаболізму глікогену лактобактеріями. При бактеріальному вагінозі рН вмісту піхви більше 4,5, а в більшості випадків знаходиться в межах 5,0-6,0. Такий же діапазон переходу має 0,5% спиртовий розчин гематоксиліну, який ми вирішили використати як індикатор рН вмісту піхви [2, 4]. Для виконання рН-метрії звичайно використовують універсальні індикаторні папірці з еталонною шкалою або різні модифікації рН-метрів. Дані методи потребують спеціального обладнання і реактивів, які не завжди доступні практичному лікарю.
    Гематоксилін - речовина з групи основних фарб. Добувається з ефірного екстракту кампешевого дерева; представляє собою безколірні кристали, розчинні у воді, спирті і гліцерині. Введений у практику німецьким анатомом В.Вальдейєром у 1882 році для фарбування гістологічних препаратів [5]. Гематоксилін можна знайти в кожній патогістологічній лабораторії, що робить його доступним практичному лікарю.
    Метою нашого дослідження було визначення чутливості і специфічності тесту з 0,5% спиртовим розчином гематоксиліну для діагностики бактеріального вагінозу. Дослідження носило характер проспективного.
    Матеріали і методи. Ми провели тест з гематоксиліном у 146 жінок репродуктивного віку, де діагноз бактеріального вагінозу був підтверджений мікробіологічно, і у 136 жінок із нормоценозом піхви.
    Розчин гематоксиліну готували наступним чином: 0,5 г гематоксиліну розчиняли в 100 г 90% етилового спирту. Таким чином, ми отримували 0,5% спиртовий розчин гематоксиліну, який і використовували, як індикатор рН вмісту піхви. Забарвлення індикатора в кислому середовищі жовте, а в лужному - фіолетове. Отже, якщо рН менше 5,0, то індикатор дає жовте забарвлення, а якщо рН більше 6,0, то індикатор дає фіолетове забарвлення. При бактеріальному вагінозі, де рН в межах 5,0-6,0, відбувається зміна кольору індикатора в спектрі від жовтого до фіолетового.
    Методика проведення тесту з гематоксиліном була наступною. ............