МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ´Я УКРАЇНИ
УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ
МЕДИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ТА КУРОРТОЛОГІЇ
Канут Мухаммад Ібрагім
616.72-007.24-085.837.3.849. 19; 615.849. 19; 615.837.3
ВИКОРИСТАННЯ НИЗЬКОЧАСТОТНОГО УЛЬТРАЗВУКУ ТА МАГНІОЛАЗЕРНОЇ ТЕРАПІЇ В РЕАБІЛІТАЦІЇ
ХВОРИХ НА ОСТЕОАРТРОЗ
14.01.33 – медична реабілітація, фізіотерапія та курортологія
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Одеса 2008
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі медичної реабілітації, фізіотерапії та курортології Національної медичної академії післядипломної освіти
ім.П.Л. Шупика МОЗ України
Науковий керівник: доктор медичних наук, професор
Самосюк Іван Захарович,
Національна медична академія післядипломної освіти
імені П.Л. Шупика МОЗ України, завідувач кафедри медичної реабілітації, фізіотерапії та курортології.
Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор
ЄЖОВ Володимир Володимирович,
Кримський державний медичний
університет ім. С.І. Георгієвського МОЗ України,
завідувач кафедри фізіотерапії;
доктор медичних наук, професор
ЛИСЕНЮК Віктор Павлович,
Національний медичний університет
ім.О. О. Богомольця МОЗ України, завідувач кафедри неврології та реабілітаційної медицини.
Захист дисертації відбудеться 10 квітня 2008 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.608.01 при Українському науково-дослідному інституті медичної реабілітації та курортології МОЗ України (65014, м. Одеса, Лермонтовський пров., 6).
З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Українського науково-дослідного інституту медичної реабілітації та курортології за адресою: 65014, м. Одеса, Лермонтовський пров., 6.
Автореферат розісланий 7 березня 2008 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради
кандидат медичних наук,
старший науковий співробітникГ.О. Дмитрієва
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Ураження суглобів, особливо дегенеративно-дистрофічного генезу, складають значну частку в структурі захворюваності дорослого населення. Провідне місце (60-70%) серед ревматичних хвороб належить артрозам (Насонова В.А., Фоломеева О.М., 2000). Частота цієї патології збільшується з віком: якщо поширеність остеоартрозу (ОА) в популяції складає 6,43%, то в осіб старших 45 років цей показник досягає 13,9% (Цветкова Е.С., 1997). В Україні ОА зустрічається у 2200,6 випадках на 100 тис. населення (Коваленко В.М. і співавт., 2005). В останні роки спостерігається збільшення числа хворих на артроз серед осіб працездатного віку. Прогресуючий перебіг недуги, схильність до рецидивів і недостатня ефективність лікувальних заходів зумовлюють зниження (в середньому 60% випадків) і втрату (11,5% випадків) працездатності (Бабов К.Д., Пеклина Г.П., Леонова Н.Н., 2001; Коваленко В.Н., Шуба Н.М., 2003). Так, інвалідність внаслідок артрозу складає близько 17% від числа хворих з патологією кістково-м'язової системи (Корнацкий В.М., 2001). Все це свідчить не тільки про медичну, але і соціально-економічну значимість проблеми лікування і реабілітації хворих на ОА.
Сучасні уявлення про артроз вказують на розмаїття етіологічних факторів і складний патогенетичний ланцюг у розвитку даного захворювання, що вимагає адекватного аналізу при виборі лікування і реабілітації хворих на артроз (Астапенко М.Г., 1997; Казимирко В.К., Коваленко В.Н., Мальцев В.И., 2006). ............
