Автореферат
"Використання поживних речовин кормів молодняком великої рогатої худоби при ринотрахеїті"
Львів – 2009
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Проблема вірусних захворювань, у тому числі інфекційного ринотрахеїту, існує у всіх країнах світу і полягає в тому, що ці захворювання не виліковуються медикаментозними методами. Питаннями лікування та профілактики інфекційного ринотрахеїту останніми роками займалися Е.В. Андреев та ін. (1980), О.В. Волосянко (2001, 2003), О.В. Голубец (2000), О.Г. Гуменний (2000), P.O. Кучерявенко (2003), I.Л. Маричев та ін. (2002). Проте, до сьогоднішнього часу не проведено зоотехнічних досліджень щодо ефективності використання ураженими тваринами енергії та поживних речовин кормів з метою створення умов їх повноцінної годівлі.
Уражені інфекційним ринотрахеїтом тварини не можуть проявити свій генетичний потенціал, характеризуються низькою продуктивністю, і, як наслідок, недостатньою ефективністю виробництва продукції. Тому вивчення особливостей використання поживних речовин кормів в організмі тварин з метою удосконалення системи годівлі та підвищення продуктивності різних статево-вікових груп великої рогатої худоби в умовах неблагополучних за інфекційним ринотрахеїтом господарств України має важливе теоретичне і практичне значення.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконувалися в Подільському державному аграрно-технічному університеті згідно тематики кафедри годівлі тварин та технології кормів «Вивчення зоотехнічних, фізіолого-біохімічних та екологічних аспектів оцінки і використання кормів в напрямку вдосконалення системи повноцінної годівлі тварин» та програми науково-дослідної роботи «Обмін і використання енергії поживних речовин великою рогатою худобою при захворюванні на інфекційний ринотрахеїт».
Мета і завдання досліджень. Метою дисертаційної роботи було вивчення використання енергії, органічних і мінеральних речовин та продуктивних якостей ураженого інфекційним ринотрахеїтом молодняку української чорно-рябої молочної породи та її оптимізація за рахунок годівлі.
Для досягнення поставленої мети вирішували наступні завдання: дослідити повноцінність годівлі молодняку великої рогатої худоби, ураженого генітальною формою герпесвірусу інфекційного ринотрахеїту; вивчити споживання сухої речовини кормів умовно здоровими та ураженими герпесвірусом тваринами; дослідити перетравність органічної речовини та її складових, доступність і баланс азоту, кальцію та фосфору в організмі молодняку; вивчити характер газообміну, скласти і проаналізувати особливості балансу енергії; дослідити біохімічні і морфологічні показники крові молодняку під впливом ринотрахеїту; охарактеризувати динаміку продуктивності умовно здорових та уражених ринотрахеїтом тварин; вивчити особливості споживання сухої речовини, перетравність органічних та доступність і баланс мінеральних речовин при згодовуванні вітамінно-мінеральних преміксів тваринам, ураженим ринотрахеїтом; дослідити особливості газообміну, балансу енергії в організмі ураженого інфекційним ринотрахеїтом молодняку великої рогатої худоби, згодовуючи йому вітамінно-мінеральні премікси; вивчити біохімічні і морфологічні показники крові тварин, уражених ринотрахеїтом, при згодовуванні преміксів; дослідити інтенсивність росту молодняку великої рогатої худоби, ураженого герпесвірусом, при згодовуванні йому раціонів із підвищеним вмістом мінеральних елементів та вітамінів; провести зоотехнічну і економічну оцінку та виробничу перевірку результатів досліджень.
Об’єкт досліджень. Умовно здорові та уражені вірусом ринотрахеїту бички і телички української чорно-рябої молочної породи від народження до 18-місячного віку, раціони і премікси.
Предмет досліджень. Повноцінність раціонів за хімічним складом, споживання сухої речовини, перетравність органічних речовин, доступність і баланс мінеральних речовин, газообмін та баланс енергії, гематологічні показники, продуктивність молодняку, зоотехнічна і економічна оцінка вирощування тварин.
Методи досліджень. Поставлені в роботі завдання вирішувалися експериментально з використанням зоотехнічних (продуктивність, оплата корму), фізіологічних (перетравність, доступність, газообмін, баланс енергії, показники крові), економічних (економічна ефективність вирощування молодняку), статистичних (визначення середніх величин, їх похибки, вірогідності різниці), аналітичних (огляд літератури, узагальнення результатів) методів досліджень та виробничої апробації одержаних результатів.
Наукова новизна одержаних результатів. ............