УДК 793.3(540):294 К. В. Третяк
Науковий керівник – Н. В. Терешенко
ВИКОРИСТАННЯ ТАНЦІВ У РИТУАЛАХ ТА ОБРЯДАХ НАРОДІВ ІНДІЇ
У статті розглядається роль танцювального мистецтва в житті народів Індії та з’ясовується застосування танців в житті народу, ритуалах та обрядах.
In the article the role of orchestics is examined in life of people of India and application of dances turns out in life of people, rituals and ceremonies.
Індійський танець – унікальна спадщина світової культури. Його традиції нараховують більш 5000 років. Про те, що танець в Стародавній Індії був досить розвиненим видом мистецтва і займав особливе положення серед культурних цінностей, свідчать результати розкопок Мохенджодаро. Зображення дівчат-танцівниць у малій бронзовій пластиці – свідчення високого статусу мистецтва індійського танцю в ті далекі часи [1;83].
Індійські танці тісно пов'язані з життям народу, з місцевими традиціями, із закоханістю Індії в ритм. Повністю не можна охопити навіть малу частину різноманіття індійських танців, можна лише привести кілька прикладів і постаратись передати ритм, фарби й життєрадісну безпосередність танців різних народів і племен Індії.
Відмінності в умовах життя, кліматі, мові й навколишньому середовищі привели до виникнення надзвичайного багатства й різноманітності танцювальних форм і стилів, вбрання і музичних інструментів. Але у всьому цьому різноманітті можна виділити три основні групи танців: танці, що виконуються на свята і під час різних суспільних церемоній; танці, що виконуються потомственими професійними танцюристами; і танці племен, що йдуть коріннями в місцеві культи й складають невід'ємну частину життя громади [7].
Відмінність у термінах "народний" і "племінний" досить тонка й розмита. Що стосується слова "народний", більшість науковців сходиться в думці, що існує виразна розбіжність між класичними й народними формами. Термін "плем'я" припускає певну самокеровану групу людей, що має свій особливий тип культурної, економічної, соціальної й сімейної організації [3;115].
Індійські племена в XX столітті перейняли багато рис нового способу життя. І проте їх продовжують виділяти у племена. У цьому змісті термін "плем'я" припускає специфічний тип суспільства або специфічний тип соціальної організації. Але це ще не означає, що форми мистецтва цих груп населення обов'язково повинні бути "племінними" по своїй природі. Інший термін, який може бути використаний у застосуванні до їхнього мистецтва, — " примітивний". Деякі дослідники воліють говорити про виконавський й інші мистецтва цих народів як про примітивні, а не як про племінні. У цьому випадку під примітивними розуміються такі форми мистецтва, які йдуть своїм корінням в минуле племінного співтовариства [3; 125].
Важко провести чітку межу між народним і племінним мистецтвом. Усе, що створюється й виконується представниками племен, називається племенним, а все, що створюється й виконується іншими, — народним мистецтвом. Звідси випливає, що терміни "народний" і "племінний" використовуються як соціальні ярлики, і не є визначенням форм мистецтва, що різняться по характеру.
Народні танці тісно пов'язані з подіями життєвого циклу, а також із сезонними циклами й народними святами. ............
