Міністерство освіти і науки України Кафедра Економіки і підприємництва
Реферат з дисципліни «Фінанси підприємств»
на тему: «Виручка від реалізації продукції та порядок її розрахунку»
Для фінансової діяльності підприємства будь-якого галузевого спрямування та частина його валового доходу, що являє собою виручку від реалізації (як власної товарної продукції, так і іншої реалізації), має величезне значення під кутом зору забезпечення умов для нормальної життєдіяльності. З цього погляду особливий інтерес для підприємств має обсяг реалізації продукції, за якою завершені розрахунки з покупцями, тобто за якою одержані кошти за відвантажену (відпущену) продукцію покупцям або завершені розрахунки в інший спосіб (бартер, залік тощо). Саме обсяг такої реалізації є важливим об'єктом внутрішнього господарського планування. Маючи план обсягів виручки (причому бажано не тільки на рік, квартал, а й на місяць, декаду, тиждень), підприємство одержує інструмент, що дає змогу володіти ситуацією щодо управління своїми фінансовими ресурсами. Зокрема, він дає можливість мати інформацію про те, скільки й коли підприємство матиме змогу за рахунок грошей, що надходять від покупців і компенсують минулі витрати, вкладати їх у відповідні нові витрати; в які строки воно зможе розраховуватися з бюджетом, з постачальниками, та ін. Дуже важливо, що обсяг реалізації визначає суму прибутку й валового доходу підприємства. Отже, на плануванні виручки від реалізації базується все фінансове планування підприємства.
Обсяг виручки від продажу (реалізації) у тому розумінні цього терміна, яке йому надається в чинному законодавстві (відвантаження продукції, виконання робіт, надання послуг без прив'язки до факту їх оплати покупцями), головним чином залежить від обсягу виробництва товарів і послуг, асортименту продукції, що виробляється і реалізується, її якості, скорочення складських залишків готової продукції. Обсяг виручки від реалізації продукції, за яку завершені розрахунки з покупцями, крім указаних факторів, залежить також від зростання або, навпаки, зменшення перехідних залишків продукції, відвантаженої (відпущеної) покупцям, але не оплаченої ними. Тобто по суті від стану роботи з організації розрахунків між покупцями й замовниками, бо якщо відбуватиметься зменшення цих залишків, то, природно, збільшуватиметься обсяг виручки від реалізації, і навпаки.
До залишків нереалізованої, а також реалізованої, але не оплаченої продукції належать:
• залишки готових виробів на складах підприємства;
• відвантажені (відпущені) товари, виконані роботи, надані послуги, які не оплачені покупцями, бо не настав строк їх оплати;
• відвантажені (відпущені) товари, виконані роботи, надані послуги, не оплачені в строк покупцями;
• товари на відповідальному зберіганні у покупців, що трапляється тоді, коли покупець, одержавши товар, відмовляється від його оплати за мотивами якості, комплектності, строків відвантаження або інших порушень господарських угод щодо поставки товарів.
Згідно з чинною формою звітного бухгалтерського балансу підприємства перший з перелічених вище елементів (залишки готової продукції) обліковується у відповідній статті другого розділу активу за виробничою собівартістю, а решта — у тому ж розділі балансу у відпускних цінах (зПДВ та акцизним збором).
В умовах, коли Урядом і Національним банком України з 1 січня 1993 р. була скасована інкасова форма розрахунків і введена попередня оплата товарів і послуг, що відвантажуються й надаються, наявність на балансах товаровиробників (постачальників) дебіторської заборгованості у вигляді товарів, відвантажених, не оплачених покупцями і товарів на відповідальному зберіганні мала б різко зменшитися. ............