МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

ім. П.Л. ШУПИКА

МОСКОВКО ГЕННАДІЙ СЕРГІЙОВИЧ

УДК: 577.73: 613.9: 616-053: 616.8: 616.85: 616.858-008.6

ВІКОВІ ТА НОЗОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ НЕВРОЛОГІЧНИХ РОЗЛАДІВ ХОДИ

14.01.15 – нервові хвороби

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Вінницькому національному медичному університеті

ім. М.І. Пирогова МОЗ України

Науковий керівник

доктор медичних наук, професор

Карабань Ірина Миколаївна

Інститут геронтології АМН України, відділ вікової фізіології та патології нервової системи, завідувач відділу

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор

Зозуля Іван Савович

Національна медична академія післядипломної освіти ім.П.Л. Шупика МОЗ України, кафедра медицини невідкладних станів, завідувач кафедри

доктор медичних наук, професор

Лисенюк Віктор Павлович

Національний медичний університет ім.О. О. Богомольця МОЗ України, кафедра неврології і реабілітаційної медицини, завідувач кафедри

Захист відбудеться «30» травня 2008 р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.01 Національної медичної академії післядипломної освіти ім.П.Л. Шупика МОЗ України за адресою:

04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної медичної академії післядипломної освіти ім.П.Л. Шупика МОЗ України за адресою:

04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9

Автореферат розісланий «18» квітня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Т.М. Каліщук-Слободін

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Здатність до стояння та прямоходіння відноситься до фундаментальних гомеостатичних механізмів у людини. Можливість вільно пересуватись у просторі, досягати наміченої мети та забезпечувати свої поточні потреби, використовуючи функцію ходи, є базовою складовою якості життя (Giladi N. et al., 2007).

Хода визначається як комплексний моторний і ментальний акт, який для свого виконання потребує інтеграції механізмів локомоції з тими, що контролюють баланс, довільні рухи в цілому, когнітивні та м′язово-скелетні функції (Dickson M. H. et al., 2000). Автоматизована хода, що встановлюється з віку приблизно першого року і підтримується протягом усього життя, генерується комплексними координованими спінальними механізмами, які запускаються та модифікуються стовбуровими структурами і супраспінальними моторними центрами (Armstrong D. M., 1988). Реалізація акту ходи очевидно залежить від стану аферентних систем (зорової, пропріоцептивної, вестибулярної) (Pearson K. G., 2004) та від обставин зовнішнього середовища і внутрішнього стану організму (WolfsonL.I. et al., 1985, Voermans N. C. et al., 2007).

Розлади ходи викликаються широким спектром неврологічних та не неврологічних захворювань. Вони є наслідком дисфункцій периферичної і центральної нервової системи, м′язово-скелетної системи, нормального старіння (Baloch R. W. et al., 2003, Krishnamurthy M., Verghese J., 2006). У людей похилого віку глибина і важкість порушень ходи, розладів постуральної стабільності асоціюються з більшою захворюваністю та смертністю (Sudarski L., 2001, Wilson R. S. et al., 2002, Rubenstein L. ............