В даній роботі я спробую проаналізувати зовнішнє середовище ВАТ „Арт Вітраж". Підприємство є неіснуючим і вигаданим виключно для виконання цього завдання. Взяте підприємство є виробничим. Воно спеціалізується на виготовленні вітражних виробів (дверні вставки, підвісні стелі, світильники, тощо) на замовлення.

Оцінюючи зовнішнє середовище ВАТ „Арт Вітраж", я намагатимусь висвітлити наступні аспекти:

визначення правової бази, на засадах якої функціонує підприємство,

аналіз ринку функціонування підприємства та його розвитку,

аналіз рівня конкуренції на ринку,

аналіз основного споживчого сегменту,

початкові інвестиції у виробництво та термін їх окупності,

PEST - аналіз зовнішнього середовища підприємства.

Отже, почнемо з правової бази, розглядаючи підприємство „Арт Вітраж” за наступними ознаками.

Мета і характер діяльності підприємства є комерційними. Воно являється господарським товариством, що знаходиться у приватній власності, зі змішаною належністю капіталу та створювалося корпоративним способом. Підприємство має виробничо-торговий вид діяльності.

„Арт Вітраж” є акціонерним товариством відкритого типу, власники якого несуть відповідальність за зобов’язаннями тільки майном товариства.

Аналізуючи ситуацію на українському ринку вітражних виробів, слід звернутися до європейського та американського досвіду продажу.

Чим далі на захід, тим вище ціни на вітраж. Наприклад, у Польщі 1 кв. м професійного вітражу коштує € 2 тис., а у Великобританії - від 10 тис. фунтів стерлінгів.

Більша кількість високоякісної сировини, що постачається в Україну, купують у США, в таких компаній як Wissmach, Armstrong, Spectrum, Kokomo, Uroboros та Youghiogheny. Німецьке скло коштує дорожче, тому його майже не використовують. Китайське - низької якості, хоча і коштує у 2 рази дешевше.

В Україні 1 кв. м кольорового скла коштує від $50 до $180. Те ж саме скло американські художники купують мінімум у 3 рази дешевше. Така ситуація пояснюється „роздуванням” цін при транспортуванні скла. Наприклад, вартість 1 контейнера скла зі США до України коштує $5,5 тис., $2,5 тис. яких забирає дорога з польського порту Гдині до Львова.

Взагалі то скло складає 25% від собівартості вітражу. І майже половина (45%) цієї суми - ввізний податок на додану вартість і мито. Тільки ПДВ з одного контейнера вартістю, скажімо, $100 тис. складає 100 тис. грн.

Але за оцінками провідних спеціалістів цієї галузі частина контрабандного скла на ринку становить не більше 5%.

Розглядаючи ситуацію в Україні, слід зазначити тенденцію до пересування підприємств з заходу (особливо зі Львову, де вітражистів багато і тому вони демпінгують) до Києву, де попит на дані вироби значно більший. Якщо у Львові за квадратний метр вітража платять від $400, то у Києві ця ціна принаймні вдвічі більша.

В цілому по Україні виготовленням вітражів займаються 20-25 крупних підприємств і 230-250 невеликих майстерень. Загалом вони виготовляють 16-17 тис. кв. м виробів на рік. При цьому попит на вітражі збільшується на 30-80% залежно від регіону.

За оцінками спеціалістів найперспективнішим для українського вітражу є східний ринок. На прикладі одного з конкурентних підприємств ми бачимо тенденцію до збільшення поставок саме у східні регіони країни та у російському напрямку. ............