Міністерство освіти та науки України
Ізмаїльський державний гуманітарний університет
Кафедра української мови
РЕФЕРАТ
На тему:
Дієслово як центральна частина мови
Студентки 5 курсу
філологічного факультету
Кряскової Світлани
Ізмаїл - 2010
План
I. Дієслово як частина мови
II. Форми дієслова
III. Дієвідмінювання
IV. Часи дієслів
V. Способи дієслів
VI. Перехідні і неперехідні дієслова
VII. Безособові дієслова
VIII. Схема морфологічного розбору дієслова
Список літератури
I. Дієслово як частина мови
Дієслово – це самостійна частина мови, що означає дію або стан предмета як процес і відповідає на питання що робити? що зробити? Початковою формою дієслова є неозначена форма, або інфінітив. Лексичне значення дієслова “дія, стан” дуже широке: конкретна фізична дія (малювати, писати), стан особи чи предмета (лежати, спати), переміщення (ходити, їхати), ставлення (поважати, зневажати), зміни (старіти, худнути).
Дієслово, на відміну від прикметника чи іменника, називає дію або стан як змінну ознаку, як процес, що триває в часі. Дії завжди пов’язані з виконавцем:
1. людиною (робітник працює, учень відповідає)
2. твариною (кінь біжить, півень кукурікає)
3. неістотою (стовп хитається, сонце світить)
4. явищем природи (сніг іде, вітер віє)
Стани також у переважній більшості випадків є ознакою якогось їх носія (квітка розквітає, дерево зеленіє), але так звані безособові дієслова виражають стан безвідносно до їх носія: смеркає, світає тощо.
II. Форми дієслова
У систему дієслова входять такі п'ять основних форм (дієслівних утворень):
1. інфінітиви чи неозначені форми (ходити, працювати, носити).
2. дієприкметники (писаний, зроблений, вмитий, побілілий)
3. дієприслівники (відкриваючи, запитавши, друкуючи)
4. форми дієслова на –но, –то.
Кожна з форм дієслова відповідає на певні питання, буває змінною або незмінною і виступає тим чи іншим членом речення:
Початковою формою дієслова є неозначена форма, або інфінітив. Лексичне значення дієслова “дія, стан” дуже широке: конкретна фізична дія (малювати, писати), стан особи чи предмета (лежати, спати), переміщення (ходити, їхати), ставлення (поважати, зневажати), зміни (старіти, худнути).
Форма дієслова На яке питання відповідає Як змінюється Яким членом речення виступає Інфінітив, неозначена форма що робити? що зробити? незмінна форма будь-яким Способова що роблю? що робив? що буду робити? що робив би? що роби? тощо за способами, часами, особами або родами, числами присудком Дієприкметник який? за відмінками, родами й числами означенням, іменним присудком Безособова форма на -но, -то що зроблено? незмінна форма присудком у безособовому реченні Дієприслівник що роблячи? що зробивши? незмінна форма обставиною
1. Неозначена форма дієслова
Неозначена форма дієслова або інфінітив – це початкова форма дієслова. Це форма дієслова, яка означає дію, але не виражає способу, часу, особи, числа і роду. ............
