Міністерство освіти та науки України

Черкаський державний технологічний університет

Лінгвістичний факультет

Кафедра теорії та практики перекладу

Курсова робота

з дисципліни "Порівняльна лексикологія"

Реалізація запозичених афіксів у системі англійського дієслова

Черкаси 2008

Зміст

Вступ

Розділ 1

1.1 Класифікація англійських префіксів

1.2 Класифікація англійських суфіксів

Розділ 2

2.2 Рідномовні префікси англійського дієслова

2.3 Запозичені префікси англійського дієслова

Розділ 3

3.1 Реалізація запозичених префіксів у художній літературі (практична частина)

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Центральне питання словотвору - це вивчення структури і змісту слів. У своїй сукупності слова складають лексичні підвалини мови, слова змінюються у мовленні за граматичними законами. Визначають слова, як одиниці мови в залежності від критеріїв, підходу, точок зору. У лексичному розумінні воно визначається як одиниця називання, що має лексико-семантичне наповнення і може виражати сформульоване поняття. Слова в мові не творяться з довільно взятих звуків – їх створюють, керуючись певними закономірностями. Тому треба мати засоби для творення слів і використовувати певні способи словотворення.

Словотвір - це низка лінгвістичних процесів або явищ, що призводять до появи нових слів з лексичних джерел однієї і тієї ж мови. Разом із запозиченням словотвір сприяє лексичному збагаченню вокабуляру. Найменша складова частина слова – це морфема. Вона входить безпосередньо до структури слова. Морфема - це сполучення якогось значення і фонетичної форми. Морфеми не зустрічаються у вільному стані, а лише як складові слова. Незважаючи на це, вони мають власні значення.

Усі морфеми поділяються на 2 класи:

1)корені(roots)

2)афікси, серед яких в свою чергу виділяються:

- префікси

- суфікси.

Слова, що відповідають морфологічній структурі: корінь + афікс, називаються похідними або дериватами(derivates), а сам процес словотворення називається деривацією(derivation). В сучасній англійській мові зустрічається велика кількість афіксів, як рідномовних (native) так і запозичених (borrowed). Однак не всі вони зараз вживаютсья в якості словотірних елементів. Як відмічає академік Виноградов, афікси, які втратили своє значення, стали непродуктивними і сприймаються лише, як ознака тієї чи їншої частини мови, перестають бути афіксами. Аналіз афіксальних похідних показує, що афіксам притаманні такі характерні ознаки:

- Приєднуючись до твірної основи, афікс повинен виражати певне значення.

- Афікс повинен легко виділятися, як словотворчий елемент і в відомомості мовця чітко усвідомлюватися, як частина слова, а твірна основа при відокремленні даного афікса повинна мати здатність використання в мові без афікса чи утворювати нові слова за допомогою інших афіксів.

- Афікс повинен використовуватися для утворення нових слів не тільки від основ того походження, з яким він вперше зявився у мові, але і від основ іншого походження. Якщо це запозичений афікс, то він повинен давати утворення на основі тієї мови, яка його запозичила.

- Афікс повинен мати певну частотність використання. ............