Зміст
Вступ
Розділ 1. Мотиви природоохоронної діяльності молодших школярів як психолого-педагогічна проблема
1.1 Сутність та структура мотиваційної сфери молодших школярів
1.2 Особливості природоохоронної діяльності учнів початкової школи
Розділ 2. Експериментальне дослідження формування мотивів природоохоронної діяльності молодших школярів
2.1 Вивчення мотиваційної структури природоохоронної діяльності молодших школярів
2.2 Методика формування мотивів природоохоронної діяльності учнів
2.3 Організація і зміст експериментального дослідження, аналіз його результатів
Висновки
Список використаних джерел
Додаток
Вступ Актуальність проблеми. Гострота сучасної екологічної ситуації в усьому світі і в Україні, зокрема, породжує безліч проблем. Одна з них - виховання молодого покоління, здатного гармонійно співіснувати з нею, раціонально використовувати та відтворювати її багатства, психологічно готового оберігати природу. Це вимагає "переорієнтації екологічного виховання на можливість здійснювати випереджувальну підготовку людини до переходу на стратегію сталого розвитку" [24, 42]. Сталий розвиток є новим принципом людського життя; майбутні покоління повинні мати ті самі ресурсні можливості, що й нинішні.
Важлива роль у формуванні екологічної культури особистості належить початковій школі, яка є однією із перших ланок становлення людини і громадянина. Саме "в початковій школі вирішуються такі завдання екологічної освіти, як формування елементарних знань про природу та взаємозв'язки у ній, про людину як частину природи, ціннісного ставлення до природи, розуміння взаємодії і взаємовпливу людини і природи, навичок екологічно доцільної поведінки; виховання почуття відповідальності за стан довкілля; розвиток потреби у спілкуванні з природою; активізація діяльності з охорони та поліпшення навколишнього середовища" [51, 17].
Сучасна школа не повинна обмежуватись наданням учням певних знань, вона покликана виховувати активну життєву позицію дітей, розвивати уміння самостійного здобуття знань, уміння орієнтуватися в постійному потоці інформації, формувати потребу в самовдосконаленні, щоб знання стали дійовою силою у житті учнів. Проте сьогодні існують серйозні проблеми розвитку й удосконалення освіти. Від якості, глибини та обсягу знань, якими оволодіває підростаюче покоління, значною мірою залежить прогрес нашого суспільства.
Дослідження сучасної практики екологічного виховання школярів, здійснені в школах України, свідчать про те, що переважна більшість учнів початкових класів знають і усвідомлюють екологічні проблеми, виявляють досить відчутну стурбованість станом довкілля. Причому для хлопчиків характерне загалом утилітарно-практичне ставлення до довкілля (вони відзначали, що люблять природу за те, що вона є "... джерелом життя і здоров'я для них особисто та для людей взагалі... "). Більшість дівчаток люблять природу за її красу (милуючись нею, вони "заспокоюються", в них "поліпшується настрій" [93, 38]).
Однак під час безпосереднього спілкування з природою відчуваються недоліки життєвого досвіду взаємодії учнів з природою. Школярі не завжди виявляють уміння здійснювати цілеспрямовані спостереження за природними об'єктами, аналізувати, зіставляти події, факти й явища. ............
