Львівська академічна гімназія при державному університеті

"Львівська політехніка"

Формування органів державної влади ЗУНР

Виконав: Копильчак Богдан

гімназист 6–А(10)класу

Науковий керівник

і вчитель історії

Мацуська Ольга Миколаївна

Львів-2009

Вступ

В рік 90-річчя ЗУНР та 90-річчя злуки УНР та ЗУНР дана тема є актуальною, оскільки досвід набутий при будівництві держави у період світових перипетій, котрі вирували після Першої світової війни, можна використати в непростих умовах економічної кризи для розбудови держави на світовому рівні.

Використавши потенціал та самобутній український дух ми мусимо продовжувати справу своїх предків, для того, щоб наша держава вважалась незалежною не тільки на папері, але й в душах українців. Щоб наші загарбники знали, що мають справу не з рабами, а з нацією, яка не дозволить собі жорстоке поводження з нею.

Світовими телеграфними агентствами, знаними політиками і бізнесменами, честолюбними військовими і дипломатами ЗУНР була помічена одразу після створення, бо це була республіка в центрі Європи, багата на нафту, газ, сіль, озокерит, цілющі води, ліс, мармур, а про такі багатства мріє кожна держава.

За площею (70 тис. км2) ЗУНР не відрізнялась від інших середніх держав континенту, зокрема Австрії, Угорщини чи Греції. Такою вона залишалась недовго , оскільки впродовж місяця майже половину її територій була насильно розшматована сусідами. Буковину захопила Румунія, Закарпаття – а Угорщина, західну частину Галичини – Польща, невелика територія – до Чехословаччини. Тому свідками політичного демократичного життя стало лише сорок повітів Галичини.

Щодо населення (6,2 млн. чоловік за Литвин "Історія України", 4 млн. за Жуковським та Субтельним "Нарис історії України"), то нова республіка залишила позаду Швецію, Фінляндію, Нідерланди, Данію. Щодо національного складу населення, то більшість становили українці.

71% - українці;

14% - поляки;

13% - євреї;

2% - інші національності.

Рівень урбанізації був досить не високим, більшість населення проживало в селах. А кількість великих міст можна було порахувати на пальцях двох рук.

Взявши владу в свої руки, Українська Національна Рада понад тиждень не робила реальних кроків, спрямованих на збереження щоденного керівництва державним життям, а тільки проголошувала лозунги. Лише 9 листопада 1918р. УНРада утворила уряд – Тимчасовий Державний Секретаріат. Одночасно було вирішене принципове питання про державний лад Української держави – республіканський(згодом ДС перейменовано у Раду Державних Секретарів). ДС очолив адвокат Кость Левицький, його список міністерського кабінету затверджено без змін. До ДС увійшло 14 державних секретарів:

8 – від Національно-демократичної партії;

2 – радикальна;

1 – соціал-демократична;

1 – християнсько-соціальна;

2 – безпартійні.

Голова президії і державний секретар фінансових справ - Кость Левицький.

Державні секретарі:

- внутрішніх справ (НДП) – Лонгин Цегельський;

- закордонних справ (НДП) – Василь Панійко;

- судівництва (НДП) – Сидір Голубович;

- освіта і віросповідання (ХСП) – Олександр Барвінський;

- військові справи (РП) – Дмитро Вітовський;

- земельні справи (НДП) – Степан Баран;

- торгівля і промисловість (НДП) – Ярослав Литвинович;

- публічні роботи (РП) – Іван Макух;

- праця та суспільна опіка (СДП) – Антін Чернецький;

- охорона здоров’я – Іван Мирон;

- пошта і телеграф (НДП) – Олександр Пісецький;

- харчовий уряд (НДП) – Степан Федак.

10 листопада Державний Секретаріат прийняв присягу на вірність.

Після окупації Львова до Тернополя виїхала лише частина секретарів, тому фактично довелося формувати новий кабінет. ............