Зміст

Вступ

1. Теоретико-методичні засади фізичного виховання у системі сім’я – родина школа

1.1 Історико-педагогічні аспекти

1.2 Українська сім’я – родина, як виховний вплив колективу

1.3 Організація і методика дослідження

2. Засоби фізичного розвитку дітей молодшого шкільного віку в системі сім’я – родина, школа

2.1 Зміст і шляхи взаємодії родини і школи в організації фізкультурно-оздоровчої діяльності молодших школярів

2.2 Результати експериментально-дослідної роботи

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Фізичне виховання дітей на сьогоднішній день в Україні є одним із пріоритетних напрямків реформування освітянської сфери. Це зумовлено тим, що саме фізичне виховання є важливим компонентом гуманітаризації та гуманізації освіти, формування у підростаючого покоління фізичного та морального здоров’я до активного життя і професійної діяльності.

Збереження і розвиток молодого покоління є найважливішою функцією шкільної освіти. На законодавчому рівні вона закріплена законами України «Про освіту» (1996), «Про загальну середню освіту» (1999), сутність і шляхи реалізації оздоровчої функції школи методологічно окреслено у Концепції 12 – річної загальної середньої освіти(2000), Державна програма «Освіта. Україна. ХХІ століття» (1994 р).

У генетичній програмі кожної людини, як відомо, закладений величезний фізичний потенціал. Разом з тим, загально визнано, що у сучасних умовах в Україні склалася критична ситуація зі станом здоров’я населення і зокрема молоді. Це обумовлюється посиленням негативних впливів екологічних, економічних, соціальних та інших факторів.

Статистика свідчить, що при вступі до школи різноманітні відхилення у стані здоров'я має кожна третя дитина, а до кінця навчання у дев’ятому класі – кожна друга [О. Балакірєва, С. Присяжнюк]. У 10 – 20% сучасних школярів виявлено надлишкову масу тіла; у 30 – 40% – захворювання носоглотки; у 20 – 40% – порушення постави; у 50% – дефекти зору і нервово – психічні відхилення; у 50 –60% схильність до частих захворювань [В. Добринсьлий, О. Дубогогай].

Встановлено, що причинами різноманітних відхилень у фізичному розвитку і стані здоров'я дітей є: не достатня рухова активність, обсяг якої з кожним роком зменшується [С. Поспєлова, Р. Поташнюк, В. Язловецький]; непідготовленість дітей самостійно піклуватися про своє фізичне вдосконалення [О. Дубогай, О. Козленко]; недостатня увага учителів і родини до проблеми виховання у молодших школярів позитивного ставлення до зміцнення свого здоров'я [В. Лесик, А. Мерлан, С. Корнієнко].

Уроки фізичної культури компенсують необхідний для дитячого організму об’єм рухової активності лише на 11 – 13% [Т. Гнітецька, П. Данчук]. Малорухли-

вий спосіб життя молодших школярів, навчальні перевантаження, а біологічний характер домашніх умов проживання, недосконалість традиційної системи фізичного виховання криють у собі загрозу для здоров'я учнів [С. Поспєлова, Р. Поташнюк].

Такий стан проблеми вимагає пошуку більш досконалих форм і методів зміцнення здоров'я дітей. Одним з найбільш ефективних шляхів загального охоплення дітей молодшого шкільного віку систематичними заняттями фізичними вправами є фізичне виховання, що здійснюється в родині під керівництвом і контролем батьків та близького родинного оточення. ............