Міністерство освіти та науки України

Національний університет водного господарства та природокористування

Кафедра економічної теорії

Реферат на тему:

“ГОСПОДАРСЬКИЙ РОЗВИТОК СТАРОДАВНЬОГО ЄГИПТУ”

Рівне - 2006

Вступ

На сьогоднішній день єгипетська культура і цивілізація цікавить багатьох людей. Таємниця єгипетських пірамід і по сьогоднішній день залишається не розкритою. Люди досліджують їх знаходячи все більше і більше різни загадок, відповіді на які знайти досить важко.

Тому метою для написання цього реферату для мене послугувало бажання дізнатися про особливості господарської діяльності єгиптян, їх сільське господарство і ремесла, як розвивалася торгівля, про соціальні стани суспільства та ремісників.

Адже єгипетська держава відіграла собою своєрідну надбудову над безліччю селянських общин. Роль, яка зводить до здійснення іригації, престижного будівництва, контролю над всіма сторонами життя підданих, проведення зовнішньої воєнної експансії. Цей регіон зробив значний внесок у культуру всього людства.

Суттєвим фактор розвитку стародавньої єгипетської цивілізації є природні умови: величезний контраст між позбавленою життя пустелею і квітучим оазисом, яким країна зобов’язана Нілу.

Історія стародавньої єгипетської держави цікава і повчальна - тисячолітня його історія дозволяє прослідкувати економічні, соціальні і політичні аспекти розвитку народів і держави.

1. Особливості господарської діяльності

Специфіка географічного положення Стародавнього Єгипту визначила основу основ економічного життя стародавніх єгиптян - іригаційне землеробство. Про його значення свідчить той факт, що воно залишалося високоефективним навіть у періоди політичного занепаду держави. Іригаційне землеробство у Верхньому Єгипті характерне в основному для розвитку зернового господарства, землі Дельти (Нижнього Єгипту), відвойовані у боліт, більше придатні для пасовиськ. Тому мисливський промисел витіснило тваринництво. На відміну від месопотамської іригації, де система каналів і дамб мала передусім дренажне призначення, у долині Нілу, з об'єднанням країни в єдину державу, єгиптяни побудували просту та надійну басейнову систему іригації, її призначення - якомога довше, упродовж усього посівного періоду, затримувати воду на полях. Будівництво й експлуатація такої системи штучного зрошування потребували зусиль усіх номів (так називали в Єгипті перші держави - Лет.), що дуже вплинуло на політичну організацію давньоєгипетського суспільства. Виступаючи організатором робіт і розпорядником земель, племінна знать із часом захоплювала владу.

Переваги цієї системи такі. По-перше, вода у Нільській долині стояла в каналах лише під час повені, упродовж 6 - 9 тижнів, решту часу вони залишалися сухими. За каналами у Месопотамії доводилося наглядати протягом усього року. По-друге, після осідання мулу паводкову воду відводили назад у річку, що давало змогу підживити ґрунт, оберігаючи його від засолювання. По-третє, наявності вологи впродовж двох місяців цілком вистачало для проростання й дозрівання зернових культур. Тому тиск на природу був меншим, аніж у системі іригації в Месопотамії [1.45].

Ще в IV тис. ............