Впорядкування селянських (фермерських) господарств на території Сподахівської сільської ради Немирівського району Вінницької області
Вступ
Розглянуто методику організації та впорядкування селянських (фермерських) господарств.
Визначено агровиробничий склад грунтів на території Сподахівської сільської ради Немирівського району Вінницької області. А також визначено склад сільськогосподарських культур.
Вибрано ділянку під селянське (фермерське) господарство з земель ріллі площею 18,8 га.
Запроектовано овочеву сівозміну, яка складає площу 15,52 га. Середній розмір поля – 2,6 га. Запроектовано чергування сільськогосподарських культур.
Визначено економічну ефективність господарства. Рентабельність фермерського господарства становить 59 %.
Господарство окупиться за 1,4 роки.
Подано висновки щодо розвитку фермерського господарства.
Вступ
Реформування аграрного сектора економіки України привело до корінних змін його структури, формування багатоманітних форм господарюючих суб’єктів, заснованих на приватній власності і принципах економічної самостійності. Одним з напрямків структурної перебудови сільського господарства є формування фермерських господарств.
Фермерські господарства є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону. Вони виконують певну роль в системі агробізнесу, забезпечують споживачів продовольством, продуктами харчування та сільськогосподарською сировиною. Селянське (фермерське) господарство це, як правило, сімейно-трудове об’єднання мешканців села, життя і побут яких пов’язаний з рільництвом, особистою працею, спрямованою на виробництво товарної маси продуктів харчування, продовольства і сировини.
Розвиток фермерських господарств розпочався ще з часів колишнього Радянського Союзу. Станом на 1 липня 1990 року в Україні було створено лише 12 господарств. З плином часу кількість фермерських господарств значно зросла. В 2000 році в Україні налічувалося 38 428 господарств, а вже на 2009 рік кількість фермерських господарств зросло до 45 126 одиниць.
Сучасний економічний стан створив чимало проблем у аграрному секторі. Вони пов’язані з відсутністю сучасної системи матеріально-технічного постачання, сервісного обслуговування, ослабленої фінансової допомоги фермерам з боку держави.
У розвитку фермерства в Україні відчуваються такі труднощі:
- відсутність потрібного власного капіталу;
- відсутність матеріально-технічної бази через слабку фінансову підтримку і недостатнє кредитне забезпечення;
- дисбаланс у паритеті цін на промислову і сільськогосподарську продукцію, продукцію рослинництва і тваринництва;
- недосконалість системи оподаткування спонукає фермерів до бартерних операцій і приховування частини виробленої продукції;
- недостатньо сформована психологія селян до приватного господарювання;
- низький рівень організації кооперування фермерів;
- недосконалість правової захищеності фермерів від бюрократичного апарату держави.
Для підвищення ефективності функціонування фермерських господарств потребують першочергового вирішення такі питання:
- виділення фермерам земельних площ згідно з діючим законодавством;
- надання державної підтримки у придбанні техніки, проектуванні і будівництві доріг, мереж електро- та водопостачання тощо;
- своєчасних розрахунків з фермерами за продану державі продукцію;
- збільшення розмірів фермерських господарств за рахунок оренди земель;
- удосконалення системи оподаткування фермерів;
- інформаційне забезпечення фермерських господарств;
- фінансування досліджень з проблем розвитку фермерства.
З масовою організацією фермерських господарств аграрна економіка стане антимонопольною та конкурентоздатною. ............