Міністерство освіти і науки України Ніжинський держаний університет імені М.В. Гоголя

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Реферат на тему:

Меценати та благодійники та їх роль у будівництві та розвитку України та Чернігівщини у ХVII – XVIII ст.

Ніжин 2011р.

План

Вступ

Благодійна діяльність Івана Мазепи

Благодійницька та видавничо-просвітницька діяльність братів Зосимів у Ніжині

Меценати Чернігівського колегіуму

Висновок

Вступ

Українське меценатство є цікавим соціокультурним феноменом. За умов довготривалої бездержавності українського народу благодійництво було єдиним засобом забезпечення розвитку культури та освіти. Українське суспільство самоорганізовувалося в численні громадські організації - братства, які сприяли зміцненню православної церкви, будуванню церков, заснуванню друкарень, шкіл, шпиталів. Меценатство було характерною рисою української вищої верстви, її ментальності. Особливою увагою меценатів користувалися навчальні заклади вищого рівня, які були культурно-освітніми осередками, навколо них гуртувалися відомі літератори, митці, тут виховувалися національні кадри адміністративної еліти, духовної та світської інтелігенції, формувалася суспільно-політична та культурна атмосфера, громадська свідомість.

Початок українському благодійництву поклали учасники українських православних братств, та це були колективні прояви. Появу індивідуального благодійництва пов’язують з Галшкою Гулевичівною, яка віддала свою садибу в Києві на приміщення для школи Київського братства. Згодом благодійним справами починає займатися Петро Сагайдачний, Йов Борецький, Петро Могила та інші політичні та церковні діячі України.

Благодійна діяльність Івана Мазепи

За свідченням сучасників Іван Мазепа був одним з найбагатших людей тогочасної Європи. З самого початку свого гетьманування, 1686 року, Іван Мазепа виявив себе як великий покровитель і меценат національної культури, мистецтва, науки, православної церкви. Певною мірою він продовжував традицію, закладену в першій чверті XVII ст. козацьким гетьманом Петром Конашевичем-Сагайдачним, який свою полководницьку та державну діяльність поєднував з активною підтримкою розвитку освіти й науки. Всякими способами Мазепа допомагав, сприяв розвитку освіти в України. У Києві, Чернігові, Переяславі та інших містах і навіть селах фундував школи, бурси, шпиталі, наділяв маєтностями українські монастирі, які на той час були вогнищами просвіти завдяки власним школам і друкарням.

За його кошти були побудовані в Києві — Печерська лавра, Пустинно-Миколаївський, Братський, Богоявленський, Кирилівський, Межигірський, Золотоверхо-Михайлівський монастирі; Чернігівський Троїцько-Іллінський, Лубенський Мгарський, Прилуцький Густинський, Батуринський Крупицький, Глухівський Петропавлівський, Домницький, Микишинський, Бахмацький, Каменський, Любецький.

Гетьман побудував церкву св. Миколи і прославлений потім Шевченком собор у Переяславі. Мазепа взяв під свою опіку Києво-Могилянський колегіум, який при за його клопотанням стає у 1701 році академією, він дбав про її розвиток, щедро обдаровував її маєтностями. ............