Міністерство освіти і науки України

Ніжинський держаний університет імені

М.В. Гоголя.

Реферат

На тему:

Роль Чернігівської громади у вивченні історії та культури краю

Ніжин 2011р.

Для України питання культури завжди мало вагоме значення. У Росiйськiй імперії заперечувалося існування української мови – її називали селянською говіркою, українська історія – це була частина історії Російської імперії. У той час кращi представники української нації своєю працею у царині культури та мистецтва доводили протилежне. Для України у її боротьбі за незалежність, окрiм антиукраїнської полiтики уряду, перепоною було зрусифiковане населення, яке висувало полiтичнi вимоги у руслi загальноросiйського демократичного руху i втрачало своє національне пiдґрунтя, та не усвiдомлення бiльшiстю населення своєї нацiональної окремiшностi. Політичні реалiї не давали можливостi українськiй iнтелiгенцiї зосередитися виключно на проблемах демократiї та соцiальної справедливостi. Тодi вони виходили в загальноiмперський простiр i втрачали зв’я зок з нацiональними реалiями. Виникнення нацiонально-культурного руху було зумовлене прагненням нацiонально-свiдомої iнтелiгенцiї вiдродити українську нацiю, показати самобутнiсть та оригiнальнiсть культури, її власну iсторiю.

Поняття нацiонально-культурний рух трактується як дiяльнiсть національно свiдомих людей (у своїй бiльшостi представників iнтелiгенцiї) задля збереження i розвитку народних традицiй, збагачення рiдної мови, лiтератури i мистецтва, розвитку нацiональної освiти. [1]

Проявом національно - культурного руху стала поява громад, до яких належали студенти, викладачі вузів, учителі, письменники, урядовці, ліберально настроєні поміщики та інші представники інтелігенції. Перша "Громада" виникла в Києві в 1859 р. До неї входили переважно студенти Київського університету (В. Антонович М. Драгоманов, П. Чубинський, К. Михальчук, П. Житецький, Т. Рильський та ін.), всього в 1861 -1862 рр. близько 200 чол.

У Петербурзі члени громади групувалися навколо редакції журналу "Основа" (М. Костомаров В. Білозерський, П. Куліш, брати Лазаревські та ін.). Наприкінці 50-х - на початку 60-х років громади виникли в Харкові, Полтаві, Чернігові, Одесі та інших містах.

Вони були організаційно аморфними, не мали ні програм, ні статутів, ні чіткої структури, ні певного організаційно визначеного керівництва. За своїми суспільно-політичними поглядами переважна більшість членів громад належала до так званого ліберального напряму, але серед них були й демократично настроєні люди, які прагнули до радикальних перетворень.

Журнал "Основа" - перший український суспільно-політичний і літературно-мистецький журнал, який видавався в 1861- 1862 рр. у Петербурзі. Його редактором був В. Білозерський, активну участь у його виданні брали М. Костомаров П. Куліш, О. Кістяківський та ін. Навколо "Основи" згрупувалася значна частина письменників, літературознавців, істориків, етнографів, мовознавців, фольклористів України. Основне своє завдання вони вбачали у висвітленні національно-культурного руху. У журналі публікувалися українською і, частково, російською мовами наукові праці й джерела з історії й історіографії України, етнографічні матеріали, художні твори (вірші, повісті, оповідання та ін.) та рецензії на них, статті й замітки з питань освіти і шкільного життя, сільського господарства, про становище селян і стан поміщицького господарства, розвиток промисловості й торгівлі тощо. ............