Міністерство освіти і науки України
Педагогічний коледж
Львівського національного університету імені Івана Франка
ВИПУСКНА РОБОТА
із педагогіки
на тему:
«Місце і роль сім‘ї у вихованні дитини»
Виконала:
студентка групи ШКВ-43
спеціальності «Початкове навчання»
Куровець Оксана Василівна
Керівник роботи:
викладач педагогіки
Михайлинин Рома Романівна
Львів 2010
ЗМІСТ
Вступ
Розділ 1. Тепло отчого дому
1.1 Педагогічна культура батьків – запорука успішного виховання дітей та молоді
1.2 Світом править рука, що гайдає колиску
1.3 Сімейний обов‘язок.
1.4 Діти – радість життя
Розділ 2. Заповіді традиційної сімейної педагогіки
2.1 «Материнська школа» Яна Амоса Каменського та її значення для сучасної сім‘ї
2.2 «Думки про виховання» Джона Локка
2.3 Педагогічні ідеї Жан-Жака Руссо з проблем сімейного виховання
2.4 Педагогічна спадщина Йоганна-Генріха Песталоцці та його заповіді сімейного виховання
2.5 «Народна педагогіка…» Олександра Духновича – один з основоположних творів української сімейної педагогіки
2.6 Погляди Костянтина Ушинського на зміст і методику виховання й навчання дітей у сім‘ї та школі
2.7 Національно-родинна педагогіка Михайла Драгоманова
ВСТУП
Сім'я — могутній соціальний феномен, який найтісніше об'єднує людей на основі шлюбних і кревних взаємозв'язків. Відомий педагог, академік АПН України Мирослав Гнатович Стельмахович, який уперше в історико-педагогічній науці дослідив національну систему сімейного виховання в Україні, дав таке визначення сім'ї:
• Сім'я — це життєдайний осередок, що приводить на світ Божий, плекає найвищу цінність людства — дітей, цвіт нації, майбутнє народу, завдяки яким кожен батько і мати мають реальну можливість повторити та продовжити себе у своїх потомках.
• Сім'я — святиня людського духу, благородних емоційних переживань — кохання, любові, вірності, піклування, щоденного живого спілкування, поваги, співпереживання, синівської й дочірньої вдячності, родинної солідарності, теплоти людських сердець. Тож до кінця свого життя кожна людина береже світлу задушевну згадку про сім'ю, рідну батьківсько-материнську світлицю.
• Сім'я — невсипуща хранителька моральних чеснот, національних звичаїв і традицій, пам'яті предків, невтомна плекальниця родоводу, совісті та честі минулих, сучасних і прийдешніх поколінь. Таким чином, високоорганізована, національне свідома українська сім'я — це духовний храм України-матері. Тому й виховний вплив родини на формування й етнізацію особистості, на щоденне наше буття переоцінити неможливо. Хто нам дав повний душевний спокій і соціальну захищеність від різних життєвих бід, прикрощів, як не сім'я? Хіба ми часто-густо не дивимося на світ очима тієї сім'ї, з якої ми вийшли? Життя у колі родини, серед рідних і близьких людей дає нам натхнення для щоденної творчої праці.
• Сім'я — найбільша вихователька підростаючих поколінь за всіх часів й у всіх народів, невтомна плекальниця високої духовності та гуманізму, національного духу, характеру, свідомості, психології і патріотизму. Справжня сім'я є совістю, честю та доблестю, національною гордістю кожного народу, нації, надбанням педагогічної культури людства.
Понад п'ятдесят років педагогіка й педагогічна діяльність є сенсом мого життя. ............