Міністерство охорони здоров’я України Луганський державний медичний університет

 

Чала Тетяна Анатоліївна УДК 612.015.1-313.3-017.1-31-6:611.316.5

Патогенетичне обґрунтування нового підходу до лікування та профілактики загострень хронічного періодонтиту

14.03.04 – патологічна фізіологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

 

Луганськ-2008

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

 

Актуальність теми. Захворювання періодонту – це одна з найскладніших патологій зубощелепно-лицевої системи. Сьогодні вони є не тільки загальномедичною, але й соціальною проблемою, яка є значно розповсюдженою в світі, супроводжується втратою зубів у пацієнтів з несприятливим впливом осередків періодонтальної інфекції на організм в цілому. За даними світової літератури, розповсюдженість запальних захворювань періодонту сягає 98%, серед них провідну роль грає хронічний періодонтит (Кабак Ю.С., 2005; Lamster I.B., Karabin S.D., 2002).

Запальний процес в періодонті не тільки призводить до поразки навколоверхівкових тканин зуба, але й небезпечний ще й формуванням умов для маніфестних та прихованих запальних осередків, які сприяють сенсибілізації організму. Присутність в осередку хронічного запалення макрофагів, Т- та В-лімфоцитів розглядають як підтвердження постійного надходження антигенів з системи кореневих каналів. У хворих на хронічний періодонтит виявлена тенденція до збільшення рівня сироваткових імуноглобулінів (Ig) А та G (Гречишников В.И. та ін., 2002; Yang Y., 2005). У світлі сучасних даних про патогенез хронічного періодонтиту засоби для його лікування повинні включати якомога більше патогенетичних ланок (Зубачик В.М. та ін., 2003; Page R.C., 2001).

Сучасні дані про роль суворо анаеробних бактерій навколоверхівкових тканин у розвитку запального процесу в періодонті визначають необхідність пошуку ефективних засобів для проведення місцевої антибіотикотерапії в комплексному лікуванні захворювання (Zhu J., Okada S., 2005). Хоча в останні роки в терапії різних форм періодонтиту досягнуті значні успіхи, існуючі методи лікування є недосконалими, часто супроводжуються тяжкими ускладненнями у вигляді гострих запальних процесів щелепно-лицевої ділянки (періостит, абсцес, остеомієліт). Традиційні терапевтичні методи лікування хронічного періодонтиту в ряді випадків є неефективними та не дають достатньо тривалої ремісії (Котелевська Н.В., 2005; Жаркова О.А., 2006). В зв’язку з цим в останні роки певну актуальність набувають дослідження, спрямовані на пошук способів лікування, які діють на різні ланки патогенезу хронічного періодонтиту.

Зв'язок роботи з науковими програмами, темами. Дисертація є фрагментом планової наукової роботи кафедри патофізіології Луганського державного медичного університету № 0198U005713 «Запалення як результат дії бактерій». Авторка є співвиконавцем комплексної теми.

Мета і задачі дослідження: розробити патогенетично обґрунтований спосіб лікування і профілактики загострень хронічного періодонтиту з використанням композиції для тимчасового пломбування кореневих каналів, яка містить антиоксидант та антибактерійний хіміопрепарат.

Для досягнення мети були поставлені наступні задачі:

У хворих на хронічний періодонтит:

1.         Вивчити видовий склад, імуносупресивні властивості та чутливість до антибактеріальних препаратів етіологічних агентів захворювання.

2.         Вивчити імунний статус.

3.         Вивчити активність перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) та ферментативної системи антиокислювального захисту (АОЗ), а також вплив на них структурних компонентів етіологічних агентів захворювання в досліді з нейтрофілами та моноцитами периферійної крові іn vitro.

4.         Визначити ефективність трьохетапного способу лікування з використанням композиції для тимчасового пломбування кореневих каналів, яка містить вітамін Е, метронідазол, барію сульфат та ультрадисперсний гідроксиапатит, легований сріблом.

Об'єкт дослідження: бактеріологічний, імунний і метаболічний статус хворих на хронічний періодонтит.

Предмети дослідження: вплив патогенетично обґрунтованого способу лікування і профілактики загострень хронічного періодонтиту з використанням композиції для тимчасового пломбування кореневих каналів, яка містить антиоксидант та антибактерійний хіміопрепарат, на бактеріологічний, імунний і метаболічний статус хворих.

Методи дослідження: клінічні (обстеження пацієнтів, реєстрація клінічних індексів); бактеріологічні (виділення та ідентифікація бактерій, визначення їх чутливості до антибактеріальних препаратів, виділення пептидогліканів – ПГН та ліпополісахаридів – ЛПС з клітинної стінки бактерій); імунологічні (визначення антикомплементарної – АКА, антилізоцимної – АЛА та антиімуноглобулінової – АІА активності бактерій, вивчення популяційного та субпопуляційного складу лімфоцитів, фагоцитарної активності нейтрофілів, вмісту циркулюючих імунних комплексів – ЦІК в сироватці крові, кількісне визначення Ig A, M, G, стимуляція моноцитів та нейтрофілів препаратами ПГН та ЛПС); біохімічні (визначення концентрацій дієнових кон’югатів – ДК, малонового діальдегіду – МДА, простагландину Е2 – ПГЕ2, активності каталази та супероксиддисмутази – СОД); статистичні (методи варіаційної статистики).

Наукова новизна отриманих результатів. Доведена етіологічна роль 21 виду суворо анаеробних бактерій у розвитку хронічного періодонтиту, вивчена їх АЛА, АКА та АІА. ............