РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ У ПЕРШІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ

План

1.  Ілюзії 1914 р.

2. Нищівні поразки на фронті, розвал економіки, політичне безсилля

3. Розкол опозиційних рухів

1. Ілюзії 1914 р.

1 серпня Німеччина оголосила війну Росії. Як і інші європейські країни, втягнуті у конфлікт, Росія пізнала часи священного єднання - 2 серпня сотні тисяч демонстрантів стеклися до Зимового палацу, щоб навколішки отримати благословення царської пари.

Хвиля германофоби захлеснула країну. Санкт-Петербург був перейменований на Петроград, почалися погроми магазинів, які належали німцям. Зібравшись на одноденну сесію, Державна дума переважною більшістю проголосувала за військові кредити. Утрималися тільки депутати-трудовики та соціал-демократи, в той час як кадети запропонували «відмовитися від міжусобиць до перемоги». Представники нацменшин проголосили «відданість російській державі та народу». Для російської буржуазії, захопленої ідеями панславізму й націоналізму, ця війна була боротьбою не тільки в підтримку «молодшого сербського брата», але й за економічне звільнення від німецького засилля. Крім того, перемога над турками, які діяли в союзі із центральноєвропейськими державами, відкрила б, нарешті, вільний вихід у Середземне море. Таким чином, питання честі й національного інтересу йшли в цій війні рука об руку.

Мобілізація десятка мільйонів чоловіків не викликала серйозних проблем. Кількість дезертирів була мінімальною. Страйковий рух різко пішов на спад (35 тис. страйкуючих за п'ять останніх місяців 1914 р.).

Представники ліберальної інтелігенції запропонували державній владі допомогу, яку цар прийняв. Так сформувалися Всеросійський земський союз допомоги хворим і пораненим воїнам під головуванням князя Г.Львова та Всеросійський союз міст, який об'єднав десятки муніципалітетів, що прагнули надати гуманітарну допомогу сім'ям солдат і жертвам війни. Символом патріотичного руху стало проголошення сухого закону. Держава відмовлялася від значного джерела прибутків, а піддані, підпорядкувавши все єдиній меті - перемозі, пожертвували одним із небагатьох задоволень.

У перші місяці війни дії Російської армії принесли деякі надії. У виконання угоди з Францією генеральний штаб Російської армії розгорнув у встановлені терміпн наступ проти Німеччини. Захоплені зненацька в Гумбінені, у Східній Пруеії, німці були вимушені внести корективи до плану Шліфена,   зняти війська із Західного фронту, що допомогло французам виграти битву поблизу Марни. Завдяки цій підмозі і вдалому маневру німці отримали велику перемогу 27 серпня при Танненберзі, у Східній Прусії. Російська армія залишила там біля 100 тис. полонених, але все ж відійшла в бойовому порядку.

Невдача при Танненберзі компенсувалася успішними діями проти австрійців. У вересні - жовтні російські війська зайняли половину Галичини. На початку 1915 р. їм ще вдавалося стримувати атаки німецьких військ у Східній Прусії. Тим часом у війну на стороні центрально-європейських держав вступила Туреччина, що призвело до найсерйозніших наслідків: закриття Босфору та Дарданел майже повністю відрізало Російську імперію від світового ринку (відтепер імпорт ішов тільки через Архангельськ і Владивосток) і поставило Росію в умови економічної блокади.

2. ............