Реферат

"Тектоніка та корисні копалини Сумської області"

Вступ

Сумська область у своїй основі має типово платформенні утворення за особливістю тектонічної будови, які значно поширені за площею, але у цілому малопотужні і складаються з відкладів докембрійського, палеозойського, мезозойського і кайнозойського віку. При цьому на денну поверхню виходять лише молоді відклади крейдового, палеогенового та неогенового віку. Більш давні утворення зазвичай поховані під досить потужним чохлом порівняно молодих відкладів, а їх присутність у межах території області можна довести лише за допомогою буріння. Винятком є тільки невелика ділянка поблизу м. Ромни. Особливості геологічної будови Сумської області зумовлені розташуванням її в межах Східноєвропейської платформи, фундамент якої складено дуже дислокованими кристалічними породами архею та протерозою. За схемою тектонічного районування територія області знаходиться на стику двох структур: більша частина території знаходиться на південно-західному схилі Воронезької антеклізи і лише най південніші райони входять до складу Дніпровсько-Донецької западини та розміщені на території Дніпровського грабена. Дніпровсько-Донецька западина – це внутрішньоплатформний прогин, формування якого пов’язане із системою глибинних розломів. Тектонічна будова південно-західного схилу Воронезького кристалічного масиву не відзначається особливою складністю, хоча слід зазначити, що вивчена вона недостатньо. Проте отримані дані дозволяють висловити думку про загальний нахил поверхні кристалічного фундаменту даної території в південно-західному напрямку. Глибина залягання цієї поверхні на північ від м. Суми – 600-700м, у районі Глухова вона становить майже 300м, а на півдні області поблизу глибинних розломів – 3000-3500м і більше. Кути нахилу поверхні фундаменту переважно невеликі: на півночі, ймовірно, вони не перевищують 1°, на південь збільшуються до 2-3°, а в районі розломів становлять 5-6°, а іноді досягають 8-10°.Кристалічний фундамент у межах області тектонічними розломами розбито на серію блоків. З’єднання схилу Воронезького кристалічного масиву із Дніпровським грабеном відбувається по глибинному розлому, який є системою скидів із сумарною амплітудою до 3-4км. Простягається цей глибинний розлом з північного заходу на південний схід від с. Медвеже (Роменського району) до м. Охтирки. Південніше м. Лебедина біля с. Берестівка він утворює виступи, обернені у бік Дніпровського грабена. Найхарактернішими рисами Дніпровського грабена є значна подрібненість кристалічного фундаменту: одні блоки його опущені, інші займають відносно високе положення. У напрямку із заходу на схід у складі кристалічного фундаменту виділяють Талалаївське підняття, Липоводолинський виступ, Роменську та Срібненьку западини, Берестівський та Новотроїцький виступи, Синівську й Качанівську западини, Гунське підняття, Охтирську западину. Абсолютні відмітки кристалічного фундаменту на півдні області коливаються у межах 5-8км, у піднятих блоках вони становлять 5-6км, а у западинах – 6-8км.

Згідно з геоморфологічним районуванням України територія Сумської області розташована в межах Полісько-Дніпровської низовини і південно-західної окраїни Середньо руської височини. За іншою схемою районування, територія області знаходиться в трьох геоморфологічних провінціях у складі геоморфологічної країни – полігенної рівнини України і Молдавії: Поліської низовини, Середньоруської височини(південно-західні відроги) і Придніпровської низовини. ............