МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ОДЕСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ХОЛОДУ
Р Е Ф Е Р А Т
З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
НА ТЕМУ: «ТЕРМІНОЗНАВСТВО ЯК СИСТЕМА»
СТУДЕНТКИ 516 ГРУПИ
КІКІНЧУК О.О.
М.ОДЕСА
2011Р.
Зміст
Поняття «термінознавство»
Проблема визначення поняття «термін»
Поняття «дефініція»
Поняття «терміноїд»
Поняття «термінологізація»
Вимоги до термінів
Структура термінів
Поняття «терміносистема»
Проблема пошуку терміна для позначення
Побудова термінів шляхом використання внутрішніх ресурсів мови
Побудова термінів шляхом запозичення з інших мов
Запозичення з класичних мов
Запозичення із сучасних європейських мов
Інтернаціональне та національне в термінотворчому процесі
Поняття «термінознавство»
Термінознавство як сучасна наука виникло у 30-ті роки XX століття на стику лінгвістики, логіки, інформатики, психології та інших наук.
Головною категорією у термінознавстві є поняття «термін». Крім того, є ще певні сукупності мовних одиниць, які мають назви «термінологія» та «терміносистема». Ці сукупності також є предметом досліджень у термінознавстві.
Отже, ми можемо визначити термінознавство як науку, що вивчає терміни, термінології й терміносистеми, закономірності їх створення та функціонування.
Проблема визначення поняття «термін»
У термінознавстві поки що немає загальноприйнятого визначення поняття «термін», хоча існує чимало спроб це зробити (майже 20!). Чому це важко зробити? Через те, що термін є об'єктом дослідження кількох наук (логіки, лінгвістики, термінознавства тощо), і кожна з них намагається побачити ті ознаки у терміні, що є суттєвими саме з її точки зору.
Розгляньмо декілька визначень терміна, що існують у термінознавстві. Деякі дослідники вважають, що термін - це іменник або іменникове словосполучення, що позначає професійне поняття й призначене для задоволення специфічних потреб спілкування у сфері певної професії (наукової, технічної, медичної, виробничої, управлінської тощо).
Але погодитися з думкою, що термін може бути лише іменником, важко через те, що, наприклад, у музичній термінології термінами є й прислівники (легато, адажіо тощо).
Відомий термінолог В. М. Лейчик сформулював визначення терміна як лексичної одиниці певної мови для спеціальних потреб, що позначає спільне (конкретне або абстрактне) поняття наукової теорії певної галузі знання або діяльності .
У цьому визначенні підкреслюється, що термін — це виключно лексика мови для спеціальних потреб.
Наведемо ще одну дефініцію терміна. «Термін — це мовний знак, що позначає спеціальне поняття у відповідній системі понять». Автор цього визначення [Табанакова, 1999], по-перше, вважає, що й будь-яка частина мови, й будь-який символ, цифра, літера можуть бути термінами, по-друге, вказує на суттєву ознаку терміна — системність, що відрізняє термін від нетерміна.
Поняття «дефініція»
Центральну роль в організації людських знань відіграє процес формування поняття. Поняття — це одиниця думки з розмитим змістом і обсягом. Конкретний зміст і обсяг поняття набирає лише в межах певної галузі знання або діяльності .
Будь-яке наукове або технічне поняття повинно обов'язково закріплюватися вербально через те, що не закріплені вербально поняття, на жаль, залишаються тільки досвідом окремої людини (або групи людей) і зникають разом з нею.
Процес вербального закріплення поняття відбувається у процесі формування дефініції та створення терміна.
Дефініції формуються у процесі наукового дослідження. ............
