Войцех Ярузельский (Wojciech Jaruzelski)
    Войцех Ярузельский, останній президент Польської Народної Республіки, народився в 1923 р. По походженню дворянин, корені його роду просліджуються до XV сторіччя. Його дід - учасник повстання 1863-1864 р. - провів 10 років у сибірському засланні. Батько добровольцем пішов на польсько-радянську війну 1920 р. Ярузельский вчився в католицькій гімназії. Після початку Другої світової війни опинився разом з батьками на території Литви, що незабаром увійшла до складу СРСР. 14 червня 1941 р. родина Ярузельских, як і сотні тисяч інших поляків, була вислана в Сибір. Батько помер від виснаження після звільнення з табору в 1942 р. Щоб прокормити родину (матір і сестру), Войцех працював вантажником, лісорубом в алтайській тайзі. У травні 1943 р. записався добровольцем в організоване польськими комуністами Військо Польське (ВП). Вчився у військовому училищі в Рязані. Брав участь у воєнних операціях 1-й армії ВП. Нагороджений вищим польським військовим орденом - Virtuti militari. Після війни вчився в академіях Генерального штабу у Варшаві і Москві. Став наймолодшим польським генералом - в 33 роки. Швидко пройшов шлях від командира дивізії (1957) до начальника Головного політичного керування Війська Польського (1960), начальника Генерального штабу (1965) і міністра національної оборони (1968). У 1964 р. став членом ЦК ПОРП, а в 1971 р. - членом його політбюро. У лютому 1981 р. взяв на себе обов'язки глави польського уряду. У жовтні того ж року обраний першим секретарем ЦК ПОРП, зберігши посади глави уряду і міністра оборони. У ніч на 13 грудня 1981 р., після введення воєнного стану в країні, очолив Військову раду національного порятунку (воєнний стан був скасований 22 червня 1983 р.). Був одним з ініціаторів переговорів "круглого столу" і наступної угоди з політичною опозицією (5 квітня 1989 р.), у результаті якого Польща мирно вийшла із соціалістичної системи. 19 липня 1989 р. на засіданні Національних зборів більшістю був обраний президентом ПНР. У вересні 1990 р. добровільно подав у відставку і 12 грудня, після проведення президентських виборів, залишив президентський палац. В даний час пенсіонер, живе у Варшаві. Одружений, має дочку.
    - На життя мені цілком вистачає, - посміхаючись, розповідає Ярузельский, - я одержую пенсію як колишній міністр оборони, а це пристойна сума. Від президентської пенсії я відмовився - тому що займав це крісло всьгого півтора роки. Зате в мене лежить у банку 5000 доларів, що я заробив, коли читав лекції в США. Ліки, як пенсіонер, одержую безкоштовно. Дача в мене є, квартира теж. Я не п'ю і не курю, тому пенсію особливо витрачати не на що. Машина є, але я сам ніколи в житті не водив - очі хворі,(( Щелепа Ярузельского скріплена дротом, а око підпирається залізною пластиною - шість років тому йому кинув в обличчя булижнік екс-учасник руху "Солідарність". Очі, ушкоджені на радянському лісоповалі, бачать усе гірше і гірше.)) тому за кермом дружина. Навіть "Вальтер" залишили трофейний, котрий я відібрав в узятого мною в полон німецького офіцера: у сейфі лежить, незаряджений - патронів до нього немає. Чим зараз займаюся? Так просто поводжуся, як будь-який інший пенсіонер... дивлюся серіали типу "Ставка більше, ніж життя", гуляю ввечері з дружиною, читаю і лягаю спати години в три ночі - ви не представляєте, яка ця насолода!
    Він легко і весело говорить про смерть: "А то я не розумію, що мені небагато залишилося. ............