Вплив права на взаємодію особистості і держави
План
Вступ
Глава 1. Історія та теорія впливу права на відносини особистості та держави
Глава 2. Критерії ефективності впливу права на взаємини особистості і держави
Висновок
Література
Вступ
У сучасній Росії тривають процеси демократизації суспільства та становлення правової держави, оскільки прогресивний шлях розвитку останнього можливий тільки на демократичній основі. Звідси виникає об'єктивна необхідність затвердження правових засад у суспільному житті. Інша означало б повернення до старих порядків, коли право виступало ширмою, що прикриває свавілля влади і вседозволеність, зведену в норму.
Чинне до теперішнього часу законодавство виявилося неготовим витримати негативні процеси перехідного періоду і зберегти належний рівень захисту природних прав людини, забезпечити стійке функціонування всіх правових інститутів. Отже, теоретична розробка концепції ефективності впливу права і реальне її втілення в практичній діяльності є сьогодні першочерговими завданнями. Підтвердженням цьому служать слова Президента РФ В.В. Путіна, який зазначив в одному зі своїх щорічних послань Федеральним Зборам РФ, що «в сучасних умовах головне політико-правова завдання полягає у розвитку Росії як вільної, демократичної держави, основними цінностями якого є законність, справедливість, дотримання прав і свобод громадян».
Тривале використання права виключно як засоби примусового характеру державного впливу на людей породило негативне ставлення до нього. У суспільній свідомості право сприймалося як інструмент залякування. Система породила не тільки особливий тип правового мислення, який заперечує право, але і сформувала особливий тип особистості, не сприйнятливою до права, що не вміє і не бажає використовувати правові засоби для досягнення цілей.
Стримуючі фактори розробки питань ефективності впливу права на відносини особистості та держави лежать також у площині відносин юридичної практики та теорії права. Спроби законодавців самостійно, у відриві від теоретичних розробок, вирішувати проблеми, що роблять негативний вплив на суспільне життя, успіху не мали. Небажання і невміння практиків прислухатися до «голосу» теорії, виходити з необхідності взаємодії з нею, використовувати наукові рекомендації при вирішенні соціальних завдань призводили до негативних наслідків. Проте і теорія, у свою чергу, виявилася неготовою запропонувати практиці адекватні способи вирішення виникаючих проблем.
Крім того, глибокому дослідженню питань ефективності впливу права на відносини особистості та держави заважало різке розмежування методологічних підходів до даних питань, що виражається у відриві соціологічного осмислення права від спеціально-юридичного, і навіть протиставленні їх один одному. Якщо раніше таке розмежування почасти було виправдано, оскільки сприяло філософсько-соціологічному осмисленню права, то стосовно до потреб сучасної суспільної практики необхідна інтеграція зазначених підходів у вивченні права.
Що стосується категорії «ефективність», то фахівці, які розробляли дану тему в рамках дії права, обмежилися аналізом окремих його елементів, таких як: норма права, правозастосування та ін. ............