ВСТУП
Останніми роками в південному Лісостепу України значною мірою змінилася структура посівних площ.
Тому перед нами постало завдання: обрати культуру, що в нашій посушливій зоні давала б прибуток нарівні з соняшником та була добрим попередником під озиму пшеницю.
Аналізуючи вирощування альтернативних кормовим культурами рослин сої, ріпаку ярового та озимого, гірчиці, ми дійшли висновку, що ці культури поряд з позитивними показниками мають низку агрономічних недоліків: низьку врожайність, пізнє достигання.
Наукові та виробничі досліди засвідчили, що крім згаданих вище культур, перспективу розширення площ посіву має така культура, як льон олійний [1].
Олійний льон – цінний харчовий та лікувальний продукт. Олія з нього містить ненасичені жирні кислоти, тому попереджає виникнення судинних захворювань насіння льону, за практикою народної та даними наукової медицини має лікувальну властивість. Окрім жиру, воно містить білок, вуглеводи, органічні кислоти, ферменти. У насінні різних сортів льону олійного міститься 42 – 48% олії. Йодне число олії становить 165 – 192.
Олійний льон – це по сухостійна, скоростигла і високоврожайна культура (14 – 30 ц/га) і є добрим попередником для озимих культур. У стеблах олійного льону міститься волокно, придатне для виробництва грубих тканин і шпагату. Солома, у якій до 50% целюлози, є сировиною для виробництва цигаркового паперу, картону. З відходів (костриці) виготовляють будівельні плити. Розвиток галузі льонарства в сучасних умовах неможливий без виробництва високоякісної конкурентоспроможної продукції, яка б користувалась попитом на внутрішньому і зовнішньому ринках. Це значною мірою залежить від використання нових сортів льону і економічно вигідних технологічних прийомів вирощування, здатних забезпечувати високі врожаї насіння і бути конкурентним на ринку збуту продукції. Одним із шляхів підвищення конкурентності льону – зменшення затрат на його виробництво за рахунок зниження інтенсивності найбільш енергоємного основного обробітку ґрунту, вивчення можливості використання цього шляху і було завданням наших досліджень [2].
РОЗДІЛ 1 ЗЯБЛЕВИЙ ОБРОБІТОК ҐРУНТУ ТА УМОВИ ВИРОЩУВАННЯ ЛЬОНУ ОЛІЙНОГО (огляд літератури)
1.1 Вплив різних глибин зяблевої оранки на водний режим ґрунту
В умовах нестійкого і недостатнього зволоження водний режим є лімітуючим фактором в отримані високих урожаю всіх сільськогосподарських культур, тому всі агротехнічні заходи, в тому числі і механічний обробіток ґрунту, повинні бути направлені на акумуляцію атмосферних опадів у ґрунті та раціональне їх використання рослинами впродовж вегетації.
Серед науковців кінця ХХ і початку ХХІ століття немає єдиної думки щодо ефективності застосування конкретного способу чи глибини основного зяблевого обробітку ґрунту щодо нагромадження вологи за осінньо-зимовий період і ефективного її використання рослинами протягом вегетації.
У дослідженнях, що проводились на дослідному полі кафедри загального землеробства Уманського ДАУ [3, 4] на чорноземі опідзоленому встановлено тенденцію до незначного зменшення загальних запасів ґрунтової води в метровому шарі при зменшенні глибини полицевої оранки. Так, на фоні полицевого обробітку на 25 – 27 см вміст загальної вологи складав 325,4 мм, а при зменшенні обробітку до 10 – 12 см цей показник знижувався лише на 3,0 мм.
З результатів досліджень М.В. ............
