РЕФЕРАТ НА ТЕМУ
ВПЛИВ СТОЛИПІНСЬКОЇ АГРАРНОЇ РЕФОРМИ НА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК ПРАВОБЕРЕЖНОЇ УКРАЇНИ (1906 - 1914 рр.)
План
1. Передумови впровадження столипінської реформи в губерніях Правобережжя.
2. Специфіка реалізації положень реформи в умовах домінування подвірного землеволодіння.
3. Вплив реформування АПК на основні галузі економіки Правобережної України.
4. Державна допомога селянським господарствам. Поширення прогресивних форм землеробства. Підсумки та уроки реформи П. Столипіна.
5. Використана література.
1. Передумови впровадження столипінської реформи в губерніях Правобережжя.
Понад дев'яносто років віддаляє нас від столипінської аграрної реформи, яка продовжила перетворення у сільському господарстві Російської імперії, в т.ч. України, розпочаті ще у XIX ст. після скасування кріпосного права. За цей часовий відрізок у соціально-економічному і політичному житті України відбулися величезні зміни. Сьогодні Україна переживає труднопц переходу до ринкової економіки, і тому не випадковим є ПОСИЛЄННЯ інтересу до історичного досвіду початку XX ст. Сільське господарство в економічному житті України завжди відігравало велику роль (про це свідчать і економічні пріоритети сучасної держави). Реформування земельних відносин сьогодні стикається з рядом проблем. Тому важливого значення набуває не лише критична оцінка різних соціально-економічних та політичних аспектів реформи, а й висвітлення її впливу на розвиток сільського господарства, промисловості, торгівлі і транспорту та посилення взаємозв'язків між ними в умовах збільшення ємкості внутрішнього ринку.
Розглядаючи питання про вплив столипінської аграрної реформи на розвиток сільського господарства Правобережної України, необхідно передусім проаналізувати особливості соціально-економічного розвитку цього регіону перед реформою. По-перше, правобережна Україна характеризувалася інтенсивним розвитком капіталістичних відносин у сільському господарстві після скасування кріпосного права у 1861р. Цей регіон наприкінці XIX ст. був центром капіталістичного цукробурякового виробництва, вирощування зерна та хмелю. Середньозважені збори зернових хлібів з однієї десятини у 1899-1906 рр. на Правобережній Україні були найбільшими порівняно з іншими регіонами України — 65,2 пуд. (Лівобережна Україна - 48,9 пуд., Степ - 41,7 пуд.).2 Крім зернових, підвищ;увалася частка посівних площ під технічні культури, зокрема, цукрові буряки.
Важливою рисою селянського землеволодіння тут була майже повна відсутність общини та перевага подвірно-спадкової його форми, коли земля перебувала у володінні всього двору. Забезпеченість землею селян на Правобережжі була перед реформою такою: до 5 дес. на Волині мали 27,2% селян, на Поділлі — 78,6%, Київщині - 55,5%; від 5 до 10 дес. - відповідно 50,6%; 19,8%; 35,4%; понад 10 дес. - 22,2%; 1,6%; 9,1%.3 З наведених даних видно, що менш забезпеченими землею були селяни Подільської губернії. Селянське господарство Правобережної України у кінці XIX -- на початку XX ст. поступово втягувалось у виробництво продукції на ринок. Набула пош;ирення оренда надільних та поміщицьких земель селянами, що дозволяло декому зосереджувати значні земельні площі. Земля дворян поступово перетворювалась в умовах розвитку капіталізму на товар, стаючи об'єктом купівлі-продажу. ............
